Спецпроект

В Таллінні відновив роботу музей природи. ФОТО

У п'ятницю Музей природи знову відкриває двері для відвідувачів. Ремонт завершено, і новий вигляд отримали як зали музею, так і експозиція.

 

У музеї з'явилося безліч нововведень: деякі експонати можна чіпати руками, експозиція більше стала говорити про те, як людина впливає на природу.

Експонати забезпечені інформацією і російською мовою. Музей відкриється 14 вересня ювілейною, п'ятдесятою за рахунком виставкою грибів. Після них музей запропонує поглянути на барвистий світ риб, ознайомитися з мінералами, подивитися фото тварин на виставці "Безкровне полювання".

 

На ремонтні роботи було витрачено понад 840 000 євро, з цієї суми близько 80% коштів було отримано з Європейського фонду регіонального развітія. Музей природи знаходиться в Старому місті Таллінна і чекає своїх відвідувачів з середи по неділю з 10.00 до 17.00. 

Таксидермист зоологічного відділу музею Пелле Нуггіс займається встановленням опудала осетра

 

Практично будь-який представник флори і фауни, яких можна зустріти в природі Естонії, знайшли своє місце в експозиції цього музею.

Крім вовків, рисей, ведмедів та інших мешканців лісу, тут можна побачити опудала птахів і морських ссавців, а також гордість музею - атлантичну стерлядь довжиною 2,9 м, найбільшу рибу, коли-небудь виловлену з вод Балтійського моря.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.