Спецпроект

В Таллінні відновив роботу музей природи. ФОТО

У п'ятницю Музей природи знову відкриває двері для відвідувачів. Ремонт завершено, і новий вигляд отримали як зали музею, так і експозиція.

 

У музеї з'явилося безліч нововведень: деякі експонати можна чіпати руками, експозиція більше стала говорити про те, як людина впливає на природу.

Експонати забезпечені інформацією і російською мовою. Музей відкриється 14 вересня ювілейною, п'ятдесятою за рахунком виставкою грибів. Після них музей запропонує поглянути на барвистий світ риб, ознайомитися з мінералами, подивитися фото тварин на виставці "Безкровне полювання".

 

На ремонтні роботи було витрачено понад 840 000 євро, з цієї суми близько 80% коштів було отримано з Європейського фонду регіонального развітія. Музей природи знаходиться в Старому місті Таллінна і чекає своїх відвідувачів з середи по неділю з 10.00 до 17.00. 

Таксидермист зоологічного відділу музею Пелле Нуггіс займається встановленням опудала осетра

 

Практично будь-який представник флори і фауни, яких можна зустріти в природі Естонії, знайшли своє місце в експозиції цього музею.

Крім вовків, рисей, ведмедів та інших мешканців лісу, тут можна побачити опудала птахів і морських ссавців, а також гордість музею - атлантичну стерлядь довжиною 2,9 м, найбільшу рибу, коли-небудь виловлену з вод Балтійського моря.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.