Парламент Естонії засудив російську "версію" Другої світової

Парламент Естонії Рійгікогу схвалив резолюцію "Про історичну пам'ять і фальсифікацію історії", в якій засудив російську інтерпретацію історичних подій, які передували Другій світовій війні.

Про це повідомляє портал національного телерадіомовлення ERR.ee.

 

"Естонський парламент ухвалив у середу резолюцію "Про історичну пам'ять і фальсифікацію історії", в якій, з-поміж іншого, засуджується російська інтерпретація історичних подій, які передували Другій світовій війні", - йдеться у повідомленні.

72 депутати підтримали документ, один виступив проти (Михайло Стальнухін з Центристської партії), ще 6 не голосували.

Преамбула резолюції засуджує пакт Молотова-Ріббентропа і його секретні протоколи, після підписання яких настала "окупація країн Балтії і розподіл Польщі двома тоталітарними режимами, що стало важливою передумовою початку Другої світової війни".

У резолюції висловлено підтримку Польщі та іншим європейським країнам, яких "Росія останнім часом зараховує до винуватців початку Другої світової війни".

Документ засуджує "спроби російської влади переписати історію, заперечуючи роль Радянського Союзу як одного з головних ініціаторів Другої світової війни і перекладаючи відповідальність на жертв агресії".

Естонські депутати наголошують, що Друга світова війна стала можливою як прямий наслідок підписання пакту Молотова-Ріббентропа між СРСР і Німеччиною, а нацистська Німеччина, комуністичний Радянський Союз та інші тоталітарні режими винні у небачених за масштабами в історії людства масових вбивствах, депортації і позбавленні життя і волі.

Парламент закликав уряд Естонії підтримувати збереження автентичної історичної пам'яті як в Естонії, так і в усьому світі.

Нагадуємо, що Анджей Дуда не поїхав до Єрусалима 23 січня на 75-у річницю визволення концтабору в Освенцимі у зв'язку з відсутністю можливості виступу під час цього заходу поряд із лідерами Німеччини, Франції та Росії. Крім того, у Варшаві заявляли, що таким чином президент Польщі не мав в Ізраїлі можливості відповісти на чергові звинувачення на адресу Польщі з боку президента Росії.

Як відомо, наприкінці грудня Путін під час публічних заходів декілька разів заявив, що Польща сама була агресором перед Другою світовою війною, СРСР не окуповував Польщу, а серед її чиновників були відверті антисеміти. Варшава викликала на розмову посла РФ у Польщі Андрєєва, а глава польського уряду Матеуш Моравецький виступив із заявою, в якій засудив останні заяви Путіна.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.