На спільному кладовищі перепоховали бійців СС "Галичина". ФОТО

Останки тринадцятьох воїнів дивізії військ СС "Галичина" перепоховали на меморіальному кладовищі коло села Червоне. Це кладовище є спільним для всіх солдатів, які загинули в боях під Бродами в 1944-му - червоноармійців, вермахту і дивізійників.

Про це повідомляє прес-служба комунального підприємства Львівської облради "Доля".

Сьогодні біля села Червоного Золочівського району Львівщини відбулося урочисте перепоховання останків 13-ох воїнів-дивізійників на Військовому меморіальному цвинтарі вояків, які полягли у битві під Бродами 1944-го.

Останки полеглих у "Бродівському котлі" в липні 1944-го були віднайдені пошуковцями комунального підприємства "Доля" упродовж пошукових експедицій 2011-2012 років у селі Бужок та біля сіл Кругів і Колтів Золочівського району.

Фото: КП "Доля"

Як розповів директор КП "Доля" Святослав Шеремета, в одного із полеглих пошуковці знайшли перстень із вирізьбленим тризубом.

"Такий факт налаштовує на роздуми про те, з чим у серці йшли у бій воїни дивізії "Галичина", - додав пан Святослав. - Перстень буде передано для експозиції Музею національно-визвольних змагань у Львові".

У декількох розкопах пошуковці віднайшли на останках жетони-"несмертельники". Однак, як зазначив Святослав Шеремета, ідентифікувати особистість воїнів наразі неможливо, оскільки німецька сторона ще не надала відповіді на запити про Українську дивізію "Галичина".

 

Церемонія перепоховання розпочалася заупокійною панахидою, яку відслужили місцеві священики, в присутності представників Львівської обласної та Золочівської районної рад та громадських організацій області.

 

Під виконання гімну "Ще не вмерла Україна" та звуки сальви реконструкторів труни з останками захоронили на Військовому меморіальному цвинтарі, що біля села Червоне.

Нагадаємо, влітку 2011 року на цьому спільному для всіх учасників Другої світової військовому кладовищі відбулося перепоховання останків загиблих вояків німецького Вермахту, радянської Червоної Армії та української дивізії "Галичина".

 

Останній бій Бродівського котла відбувся 22 липня 1944 року між селами Червоне (Лядське) та Ясенівці.

Інші матеріали про "Галичину" читайте в темі "Дивізія "Галичина".

Дивіться також: "В лісах під Бродами. Подорож місцями боїв СС "Галичина". ФОТО"

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.