Спецпроект

На Львівщині перепоховали вояків Вермахту, Червоної армії і дивізії "Галичина"

23-24 липня у Бродівському та Золочівському районах Львівщини відбулися заходи із вшанування пам'яті українських вояків, полеглих під час німецько-радянської війни у липні 1944 року у "Бродівському котлі".

Як повідомили ZAXID.NET у прес-службі Львівської обласної ради, заходи організували Львівська обласна рада, Товариство пошуку жертв війни "Пам'ять" та благодійний фонд "Броди-Лев".

До меморіалу на горі Жбир, що у селі Ясенів Бродівського району, за участі представників Львівської обласної ради, молодіжних організацій та колишніх дивізійників, відбулося покладання квітів та молитва за загиблими.

Також, вшановуючи пам'ять українців, які загинули, воюючи у німецьких та радянських військових формуваннях, у селі Червоне Золочівського району, на військовому кладовищі відбулося перепоховання останків загиблих вояків німецького Вермахту, радянської Червоної Армії, української дивізії "Галичина". 

В лісах під Бродами. Місцями боїв дивізії "Галичина"

"Вони будуть поховані поряд, і в цьому є певний символізм. Ми віддаємо данину пам`яті всім, хто воював у цій жахливій війні, - наголосив депутат Львівської обласної ради Андрій Холявка. - Пам'ять про цих людей заставляє нас відповідальніше ставитися до нашої держави. Адже існування незалежної України є гарантією того, що більше таких війн у Європі не буде".

Реконструкція прориву з оточення

Опісля перепоховання останків відбулося театралізоване військово-історичне дійство "Бродівський котел". Під час нього було реконструйовано останній бій Бродівського оточення, котрий відбувся 22 липня 1944 року між селами Червоне (Лядське) та Ясенівці.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.