ЯНУКОВИЧ ПРО СТАЛІНА: "ТОТА-ТОТА-ТОТАЛІРИЗМ"

Президент Віктор Янукович на спільній прес-конференції з президентом Польщі Броніславом Коморовським він не зміг вимовити слово "тоталітаризм".

Про це в четвер повідомляє "Росбалт".

"Завтра ми разом з польською делегацією візьмемо участь у відкритті Меморіалу загиблим полякам та українцям в національному історичному заповіднику "Биківнянські могили", - повідомив президент.

Янукович підкреслив, що "це дуже важливий крок для пам'яті і шани загиблих, встановлення правди злочинів тота-тота-тоталіризму... (пауза)... Гідного поваги його... (пауза)... його жертв".

Черговий ляп українського президента помітили не лише журналісти, а й польський перекладач. Він, переводячи промову Януковича для Коморовського на польську мову зробив явний акцент саме на цьому слові, повторивши його правильно.

Сам же президент Польщі Коморовський, очевидно, не надав значення обмовці українського колеги.

"Відкриття такого кладовища українських і польських жертв тоталітарного режиму підтверджує наші стратегічні відносини у всіх сферах", - заявив Коморовський.

Дивіться також:

2010: Янукович заплутався у слові "археологія". ВІДЕО

Янукович і попередники. Що означає слово "шлепер"? СКАНИ

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.