На Львівщині розмалювали свастикою меморіал Бандері. ФОТО

У місті Сокаль Львівської області невідомі розмалювали німецькою свастикою барельєф провіднику ОУН (революційної) Степану Бандері.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на керівника прес-служби ГУ МВС у Львівській області Світлану Добровольську.

За словами Домбровської, відповідна заява надійшла 11 жовтня в місцевий райвідділ міліції.

На даний момент проводиться дослідча перевірка. Вживаються заходи щодо встановлення осіб, причетних до здійснення цього правопорушення.

Фото: novyny.lviv.ua

Барельєф Бандери встановлений у м. Сокаль на будівлі банку по вулиці Шептицького, 29.

Він був виготовлений і встановлений кілька років тому за кошти районної організації Конгресу українських націоналістів і Союзу політв'язнів.

Про випадки розмальовування свастиками Бандер, Леніних та інших історичних персонажів дивіться за темою "Вандалізм"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.