На Львівщині розмалювали свастикою меморіал Бандері. ФОТО

У місті Сокаль Львівської області невідомі розмалювали німецькою свастикою барельєф провіднику ОУН (революційної) Степану Бандері.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на керівника прес-служби ГУ МВС у Львівській області Світлану Добровольську.

За словами Домбровської, відповідна заява надійшла 11 жовтня в місцевий райвідділ міліції.

На даний момент проводиться дослідча перевірка. Вживаються заходи щодо встановлення осіб, причетних до здійснення цього правопорушення.

Фото: novyny.lviv.ua

Барельєф Бандери встановлений у м. Сокаль на будівлі банку по вулиці Шептицького, 29.

Він був виготовлений і встановлений кілька років тому за кошти районної організації Конгресу українських націоналістів і Союзу політв'язнів.

Про випадки розмальовування свастиками Бандер, Леніних та інших історичних персонажів дивіться за темою "Вандалізм"

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.