"Молодість" почнеться з німого фільму ранньої УРСР. ВІДЕО

Київський міжнародний кінофестиваль "Молодість" відкриється фільмом виробництва ВУФКУ 1929 року "Шкурник". Комедійне "роуд-муві" було заборонене через антирадянський сарказм - єдина копія з українськими інтертитрами збереглася в Росії.

Про це повідомляє офіційний сайт Національного центру Олександра Довженка.

Показ відреставрованої німої стрічки відбудеться 20 жовтня на урочистій церемонії відкриття кінофестивалю - під акомпонемент симфонічного оркестру “Київ-Класик”.

Заборонений до показу одразу після виходу на екрани (фільм так і не демонструвався в РСФСР та Європі), "Шкурник" багато років пролежав на полицях спецхранів. Після півстолітнього забуття фільм було "перевідкрито" кінознавцем Євгеном Марголітом завдяки есе Осипа Мандельштама "Шпигун", де фільму дано компліментарну оцінку.

У 2011-му копію негативу фільму було куплено в Держфільмофонді Росії, де зберіглася єдина його копія (з українськими інтертитрами). Реставрація німої стрічки була здійснена цього року Національним центром Олександра Довженка. 

Авантюрно-пригодницьку комедію Миколи Шпиковського "Шкурник" створено на основі повісті відомого в 1920-х роках українського письменника Вадима Охріменка, близького друга Максима Рильського.

Аполлон Шмигуєв, підприємливий киянин, чий мирний міщанський побут потривожила громадянська війна, вирішує перечекати негаразди на Півдні України, де панують білі. Зібравши розкиданий на Андріївському узвозі нічийний крам, він вирушає у подорож на верблюді, що невідь звідки приблудився до його дому.

На півдорозі перепинений червоними, разом із конфіскованим на потреби революції “транспортним засобом”, він потрапляє в розпорядження більшовицького комісара.

Запопадливий і вертлявий, Аполлон швидко стає на чолі місцевого комісаріату. Але невитравна жадоба вкотре піддає небезпеці його життя...

Всеукраїнське фотокіноуправління (ВУФКУ) - державна установа Української СРР, яка об'єднала всю галузь, включаючи кіностудії (в Ялті, Одесі та Києві), кінопрокат, кінопромисловість, кіноосвіту та кінопресу. Існувала з 1922 до 1930 року. 

Українське кіно експортувалося на Захід. В 1926 році Україна стає другим після США кінопостачальником для Німеччини. ВУФКУ прогнозувало: "Сто картин на рік, хоч би й не цілком використаних на закордонному ринкові, дадуть українській кінематографії кілька мільйонів валютою".

У 1928 році ВУФКУ випустило 36 власних кінофільмів. 1929 року продукція ВУФКУ становила 40 відсотків від усієї кінопродукції СРСР.

Дивіться також:

Журнал ВУФКУ "Кіно" - обкладинки й тексти. ФОТО

Олександр Доженко. Розсекречені документи спецслужб

Найпопулярніші фільми Української РСР і решти Союзу. ВІДЕО

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.