CБУ знайшла місце поховання бійця НКВД. ФОТО

Служба безпеки України передала рідним полеглого захисника Києва відомості про місце його загибелі.

Про це повідомляє прес-служба СБУ.

"Нещодавно до Управління СБ України у м. Києві звернулися представники патріотично-пошукового об’єднання "Дніпро-Україна" з проханням допомогти розшукати рідних загиблого у роки війни бійця 227-го полку військ НКВС Єлисєєва Микити Андрійовича, - йдеться в повідомленні. - Відомості про цього воїна стали відомі ... в результаті розкопок місць боїв радянських бійців з підрозділами вермахту, які велись у кінці вересня 1941 року біля м. Березань Баришівського району Київської області".

Тут було знайдено останки 50-ти загиблих червоноармійців. Серед вцілілих документальних посвідок представники "Дніпро-України" знайшли солдатські медальйони.  Дані з них свідчили про те, що двоє із загиблих воювали у складі 227-го полку. Це – Агапов Василь Михайлович та Єлисєєв Микита Андрійович.

Пошуки рідних Агапова для пошуковців СБУ увінчалися успіхом майже відразу. Їх було знайдено у с. Ширівка Саратовської області РФ.

Місце ж проживання Єлисєєва нині не значиться на географічній карті: довоєнна станція Вечірній Кут увійшла до меж міста Кривий Ріг Дніпропетровської області.

Солдат полку військ НКВД Микита Єлисєєв

До пошуків рідні Єлисєєва Управлінням СБУ у м.Києві було залучено колег з Дніпропетровська, керівництво підрозділів Міністерства внутрішніх справ, а також раду ветеранів м.Кривий Ріг.

В результаті спільної копіткої роботи встановлено племінника загиблого воїна – ним виявився мешканець Кривого Рогу – Сергій Полозов. Він передав пошуковцям довоєнну фотографію бійця та його останнього листа до матері.

Фото: прес-служба СБУ

Фото встановлено на воїнському меморіалі у с.Гатне Києво-Святошинського району Київщини, де знайшли вічний спокій герої оборони Києва.

Прес-служба зазначає, що завдяки пошуковій групі управління СБУ в Києві "вдалося повернути із забуття прізвища понад 500 загиблих правоохоронців, встановити 28 місць колишніх боїв та воїнських поховань, побудувати на них 5 обелісків та пам’ятних знаків".

Як відомо, у травні 2012 року працівники рівненського управління СБУ "з метою виховання у молоді поваги до подвигу" впорядкували радянський меморіал працівникам спецслужб, які в червні 1941-го року розстріляли в'язнів у Дубенській тюрмі, а потім потрапили в німецьку засідку.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.