На Аскольдовій могилі знайшли вже 600 похованих німців. ФОТО

На Аскольдовій могилі проводяться масштабні археологічні роботи з пошуку останків німецьких солдатів, похованих на цьому місці в часи Другої світової війни.

Фахівці за два місяці знайшли останки вже 600 солдатів, пише "Сегодня".

Видання відзначає – щоб відкопати ще близько тисячі останків, в парку доведеться зняти асфальт.

На об'єкті працюють щодня 8-12 військових археологів. Під час розкопок вони знайшли поховання не тільки німецьких солдатів, але й румунських та угорських вояків.

"За запитом угорського Міноборони, ми припинили роботи по похованнях останків їх громадян – вони поки вирішують, що робити з ними далі, - розповів головний спеціаліст відділу перепоховань Народного союзу Німеччини Олександр Романенко. - Зараз дуже акуратно працюємо поруч із храмом на Аскольдовій могилі – там близько ста поховань німців".

Фото: "Сегодня"

Також вирішується питання з приводу проведення робіт під асфальтним пішохідними доріжками в самому парку, адже під ними теж є поховання.

За словами Романенка, йдеться про територію в 200 кв.м, наразі чекають дозволу влади на зняття дорожнього покриття.

Пошуки останків проводитимуть до кінця листопада.

 

Представники церкви св. Миколи Чудотворця, яка знаходиться на Аскольдовій могилі, вітають перепоховання.

За словами протопресвітера Ігоря Онишкевича, під час розкопок, крім солдатських могил, були знайдені два старовинні склепи, де, очевидно, поховані кияни.

Духовенство планує звернутися до влади, щоб з'ясувати, що це за склепи, і внести їх до реєстру охорони пам'яток.

Онишкевич також зазначив, що в майбутньому планують відновити і дзвіницю Воздвиженської каплиці на Аскольдовій могилі, яка була зруйнована в радянські часи. 

УП.Київ

ТАКОЖ:

Бійці АТО знайшли і з почестями перепоховали червоноармійця. ФОТО

Все за темою "Пошуковці"

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.