Спецпроект

Українці інспектували меморіали Червоній армії в Угорщині. ФОТО

Українські пошуковці і чиновники провели моніторинг меморіалів та пам'ятників воїнам Червоної Армії в Угорщині.

Моніторинг здійснено за завданням Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті жертв війни, політичних репресій та депортацій при Кабміні, повідомляє сайт ВГО "Союз "Народна пам'ять".

Представник комісії Олексій Златогорський (директор ДП "Волинські старожитності") та голова Київської міської громадської організації "Військові меморіали ім. Сагайдачного" Владислав Зварич оглянули військові меморіали - з фотофіксацією - у населених пунктах Фельчут, Мезоковешд, Сент-Іштван, Мезочат, Хайдунанаш, Нагікалло, Нюрбатор.

Українська сторона висловила особисту подяку представнику Міністерства оборони Угорщини Андро Біро, який забезпечував співпрацю з місцевою владою.

У військовому меморіалі міста Фельчут - на північно-заході Угорщини, недалеко від Будапешта, - було чотири братські могили. У них, за даними Подільського архіву, поховані 34 бійця. Була табличка "Рядовий Костянтин Григорович Фіногенов, загинув 10.01.1945 р."

За інформацією, отриманою від місцевих жителів, нинішній прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан ініціював перенесення поховання на місцеве реформаторське кладовище - роботи були узгоджені лише з представником Російської Федерації, хоча в переговорах повинні були брати участь представники України та Молдови.

Ексгумація поховань проводилася з порушенням археологічних досліджень: не були визначені межі досліджень, не зачищались стінки розкопу, і дно розкопу на межі виявлення поховань.

Саме поховання не досліджувалося. Останки виймалися совковою лопатою разом із землею, що навіть з моральної сторони не є допустимим, обурилися пошуковці.

Після втручання представників Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті жертв війни, політичних репресій та депортацій при кабінеті Міністрів України, роботи були зупинені.

В ході переговорів було досягнуто взаєморозуміння з представниками Угорщини та Росії щодо проведення пошукових робіт.

Під час розкопом професійні археологи виявили біля поховання №3 ложку-виделку з вигравіруваним ім'ям "Рудаков" - за документами ОБД "Меморіал", цей старший сержант перепохований 1957 року в Будапешті...

Планується продовжувати моніторинг пов'язаних з Україною військових пам'ятників та меморіалів Другої світової війни на території Угорщини.

Дивіться також: "Бійці АТО з почестями поховали червоноармійця. ФОТО"

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".