Спецпроект

Меморіал жертвам Голодомору на Полтавщині знову пошкоджено. ФОТО

За два тижні до Дня пам'яті жертв Голодоморів у місті Лохвиця Полтавської області пошкоджено пам'ятний знак жертвам Голодомору і політичних репресій.

Про це повідомляє ініціатор встановлення пам'ятника Олександр Панченко.

Невідомі відламали від пам'ятного знаку фігуру скорботного янгола.

За словами Панченка, це вже третій акт вандалізму щодо пам'ятного знаку. Монумент пошкоджували раніше - на початку травня й у вересні 2010 року.

 Так було...

Пізніше за акт вандалізму й наруги, який було вчинено 8 вересня 2010 року, злочинця було засуджено до позбавлення волі на один рік умовно.

...так стало. Фото: Олександр Панченко

Читайте інші матеріали про війну з пам'ятниками - у темі "Вандалізм"

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.