Спецпроект

У Львові годували "стравами" часів Голодомору. ФОТО

В центрі Львова, на площі біля пам’ятника Тарасові Шевченку, людей пригощали стравами, якими українці харчувалися в часи Голодомору 1932-33 рр.

Про це повідомляє кореспондент ІП Валерій Шмаков зі Львова.

Прямо на площі накрили стіл із "стравами" та пропонували частуватись ними всіх охочих.Таким чином активісти хотіли нагадати про жахливі події тих років.

Організатором акції виступив громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні.

Всі фото: Валерій ШМАКОВ

Страви були приготовані буквально із "підножного корму", оскільки якихось інших компонентів в ті часи українці просто не мали.

Зокрема, до страви під назвою "Кора дуба з льоном" входили такі складники: подрібнена кора дуба запарена, насіння льону, подрібнена та запарена ромашка та маленька жменька кукурудзяної крупи.

 

А кропив'яний корж був спечений із ошпареної окропом кропиви та кульбаби, запареної пшениці, залитої затіркою (невеликою кількістю муки, розведеної у воді). За словами організаторів - мабуть, найсмачніша страва серед усіх представлених.

 

Інші страви на смак були мов тирса. Наприклад, жолуді з корою дуба (очищені від лушпиння та ретельно подрібнені жолуді, подрібнена кора дуба, все це вимішується у воді з невеликою кількістю муки).

 

Також львів'ян пригощали гіркими на смак хлібцями з каштанів та насіння кропу (очищений від шкірки та подрібнений каштан, запарене насіння кропу, невелика кількість запареної пшеничної крупи для в’язкості).

 

За словами організаторів, відшукати автентичні рецепти страв, які готували українці у той далекий період було непросто. Довелось відшуковувати їх у книгах-мемуарах та спогадах очевидців.

Читайте також: "Очерет, павуки і лелеки. Що їли українці в 1932-33 рр."

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.