Спецпроект

Громадський комітет розпочинає вшанування жертв Голодомору

Сьогодні в Києво-Могилянській академії відбудеться засідання Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років.

Цього року 24 листопада в Україні та в усьому світі відбудуться поминальні заходи в честь 79-х роковин Голодомору. На першому засіданні Комітет розробить цьогорічний план пам’ятних заходів, а також програму діяльності Комітету на наступний рік у зв’язку з 80-ми роковинами Голодомору у 2013 році.

Участь, зокрема, візьмуть академік Ігор Юхновський, Ольга Богомолець, Іван Васюник, Володимир В’ятрович, Ніна Матвієнко, професор Володимир Василенко, єпископ Євстратій (УПЦ КП), отець Олекса Петрів (УГКЦ) та інші діячі наукового, мистецького та громадського життя країни.

Час і місце: засідання проходитиме 6 листопада у приміщенні Музею української звитяги Києво-Могилянської академії (вхід із вул. Г. Сковороди до Церкви Святого Духа). Початок о 16:00.

Під час засідання відбудеться обговорення нової книги історика Андрія Козицького "Геноцид і політика масового винищення цивільного населення у ХХ столітті", де комплексно розглянуто та проаналізовано причини, особливості та наслідки страшних злочинів проти людства в минулому столітті. 

Довідка:

До складу комітету увійшли 37 знакових постатей у науковому, мистецькому та громадському житті країни: Ольга Богомолець, В’ячеслав Брюховецький, Володимир В’ятрович, Володимир Василенко, Іван Васюник, Василь Вовкун, Анатолій Гайдамака, Дмитро Гнатюк, Петро Гончар, Іван Дзюба, єпископ Євстратій (Зоря), Андрій Жолдак, Микола Жулинський, Євген Захаров, Олександр Іванків, Геннадій Іванущенко, Сергій Квіт, Андрій Когут, Роман Круцик, Ніла Крюкова, Станіслав Кульчицький, Неля Лавриненко, Олександр Максимчук, Василь Марочко, Ніна Матвієнко, Марія Матіос, Олекса Петрів, Мирослав Попович, Олег Рибачук, Стефан Романів, Євген Сверстюк, Михайло Свистович, Володимир Сергійчук, Євген Станкович, Лесь Танюк, Володимир Тиліщак, Ігор Юхновський.

Патріархат УГКЦ: між Ватиканом і Москвою

Питання патріархату Української греко-католицької церкви – одне з найважливіших в її історії другої половини XX cт. Ця справа стосувалась не лише української діаспори і церковного духовенства, а й понтифіків, посадовців Римської курії та політиків різних держав.
Особливим чином це питання турбувало Москву, яка всіляко намагалась протидіяти спробам встановлення патріархального устрою УГКЦ

Лех Валенса: “Польща та Україна приречені бути разом”

2 грудня 1991 року сталася історична подія в польсько-українських стосунках – Польща, першою в світі, визнала незалежну Україну, після того, як днем раніше, український народ підтвердив на референдумі Акт проголошення незалежності України. Це було найкраще завершення бурхливого й надскладного ХХ століття в українсько-польських стосунках

Полковник–киянин із «Чорних Запорожців» Армії УНР

Багато років в соціальних мережах гуляє світлина "Чорних Запорожців" із неідентифікованими старшинами легендарного кінного полку Армії УНР. Тривали суперечки чи це взагалі "чорні"... І коли саме зроблено світлину

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.