Спецпроект

Громадський комітет розпочинає вшанування жертв Голодомору

Сьогодні в Києво-Могилянській академії відбудеться засідання Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років.

Цього року 24 листопада в Україні та в усьому світі відбудуться поминальні заходи в честь 79-х роковин Голодомору. На першому засіданні Комітет розробить цьогорічний план пам’ятних заходів, а також програму діяльності Комітету на наступний рік у зв’язку з 80-ми роковинами Голодомору у 2013 році.

Участь, зокрема, візьмуть академік Ігор Юхновський, Ольга Богомолець, Іван Васюник, Володимир В’ятрович, Ніна Матвієнко, професор Володимир Василенко, єпископ Євстратій (УПЦ КП), отець Олекса Петрів (УГКЦ) та інші діячі наукового, мистецького та громадського життя країни.

Час і місце: засідання проходитиме 6 листопада у приміщенні Музею української звитяги Києво-Могилянської академії (вхід із вул. Г. Сковороди до Церкви Святого Духа). Початок о 16:00.

Під час засідання відбудеться обговорення нової книги історика Андрія Козицького "Геноцид і політика масового винищення цивільного населення у ХХ столітті", де комплексно розглянуто та проаналізовано причини, особливості та наслідки страшних злочинів проти людства в минулому столітті. 

Довідка:

До складу комітету увійшли 37 знакових постатей у науковому, мистецькому та громадському житті країни: Ольга Богомолець, В’ячеслав Брюховецький, Володимир В’ятрович, Володимир Василенко, Іван Васюник, Василь Вовкун, Анатолій Гайдамака, Дмитро Гнатюк, Петро Гончар, Іван Дзюба, єпископ Євстратій (Зоря), Андрій Жолдак, Микола Жулинський, Євген Захаров, Олександр Іванків, Геннадій Іванущенко, Сергій Квіт, Андрій Когут, Роман Круцик, Ніла Крюкова, Станіслав Кульчицький, Неля Лавриненко, Олександр Максимчук, Василь Марочко, Ніна Матвієнко, Марія Матіос, Олекса Петрів, Мирослав Попович, Олег Рибачук, Стефан Романів, Євген Сверстюк, Михайло Свистович, Володимир Сергійчук, Євген Станкович, Лесь Танюк, Володимир Тиліщак, Ігор Юхновський.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.