Спецпроект

Громадський комітет розпочинає вшанування жертв Голодомору

Сьогодні в Києво-Могилянській академії відбудеться засідання Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років.

Цього року 24 листопада в Україні та в усьому світі відбудуться поминальні заходи в честь 79-х роковин Голодомору. На першому засіданні Комітет розробить цьогорічний план пам’ятних заходів, а також програму діяльності Комітету на наступний рік у зв’язку з 80-ми роковинами Голодомору у 2013 році.

Участь, зокрема, візьмуть академік Ігор Юхновський, Ольга Богомолець, Іван Васюник, Володимир В’ятрович, Ніна Матвієнко, професор Володимир Василенко, єпископ Євстратій (УПЦ КП), отець Олекса Петрів (УГКЦ) та інші діячі наукового, мистецького та громадського життя країни.

Час і місце: засідання проходитиме 6 листопада у приміщенні Музею української звитяги Києво-Могилянської академії (вхід із вул. Г. Сковороди до Церкви Святого Духа). Початок о 16:00.

Під час засідання відбудеться обговорення нової книги історика Андрія Козицького "Геноцид і політика масового винищення цивільного населення у ХХ столітті", де комплексно розглянуто та проаналізовано причини, особливості та наслідки страшних злочинів проти людства в минулому столітті. 

Довідка:

До складу комітету увійшли 37 знакових постатей у науковому, мистецькому та громадському житті країни: Ольга Богомолець, В’ячеслав Брюховецький, Володимир В’ятрович, Володимир Василенко, Іван Васюник, Василь Вовкун, Анатолій Гайдамака, Дмитро Гнатюк, Петро Гончар, Іван Дзюба, єпископ Євстратій (Зоря), Андрій Жолдак, Микола Жулинський, Євген Захаров, Олександр Іванків, Геннадій Іванущенко, Сергій Квіт, Андрій Когут, Роман Круцик, Ніла Крюкова, Станіслав Кульчицький, Неля Лавриненко, Олександр Максимчук, Василь Марочко, Ніна Матвієнко, Марія Матіос, Олекса Петрів, Мирослав Попович, Олег Рибачук, Стефан Романів, Євген Сверстюк, Михайло Свистович, Володимир Сергійчук, Євген Станкович, Лесь Танюк, Володимир Тиліщак, Ігор Юхновський.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.