Спецпроект

Громадський комітет розпочинає вшанування жертв Голодомору

Сьогодні в Києво-Могилянській академії відбудеться засідання Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років.

Цього року 24 листопада в Україні та в усьому світі відбудуться поминальні заходи в честь 79-х роковин Голодомору. На першому засіданні Комітет розробить цьогорічний план пам’ятних заходів, а також програму діяльності Комітету на наступний рік у зв’язку з 80-ми роковинами Голодомору у 2013 році.

Участь, зокрема, візьмуть академік Ігор Юхновський, Ольга Богомолець, Іван Васюник, Володимир В’ятрович, Ніна Матвієнко, професор Володимир Василенко, єпископ Євстратій (УПЦ КП), отець Олекса Петрів (УГКЦ) та інші діячі наукового, мистецького та громадського життя країни.

Час і місце: засідання проходитиме 6 листопада у приміщенні Музею української звитяги Києво-Могилянської академії (вхід із вул. Г. Сковороди до Церкви Святого Духа). Початок о 16:00.

Під час засідання відбудеться обговорення нової книги історика Андрія Козицького "Геноцид і політика масового винищення цивільного населення у ХХ столітті", де комплексно розглянуто та проаналізовано причини, особливості та наслідки страшних злочинів проти людства в минулому столітті. 

Довідка:

До складу комітету увійшли 37 знакових постатей у науковому, мистецькому та громадському житті країни: Ольга Богомолець, В’ячеслав Брюховецький, Володимир В’ятрович, Володимир Василенко, Іван Васюник, Василь Вовкун, Анатолій Гайдамака, Дмитро Гнатюк, Петро Гончар, Іван Дзюба, єпископ Євстратій (Зоря), Андрій Жолдак, Микола Жулинський, Євген Захаров, Олександр Іванків, Геннадій Іванущенко, Сергій Квіт, Андрій Когут, Роман Круцик, Ніла Крюкова, Станіслав Кульчицький, Неля Лавриненко, Олександр Максимчук, Василь Марочко, Ніна Матвієнко, Марія Матіос, Олекса Петрів, Мирослав Попович, Олег Рибачук, Стефан Романів, Євген Сверстюк, Михайло Свистович, Володимир Сергійчук, Євген Станкович, Лесь Танюк, Володимир Тиліщак, Ігор Юхновський.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.