В'ятрович презентує нові сюжети про таємниці КГБ

Історик Володимир В’ятрович, який займався розсекреченням архівів радянських спецслужб, презентує нову книгу "Історія з грифом "Секретно". Нові сюжети".

 

Автор розповідає про минуле України на основі раніше таємних документів КГБ, повідомляє прес-служба ЦДВР.

Як зароджувався один із найвідоміших українських політичних проектів ХХ століття — ОУН? Що приховували тихі будні "застою"? Як разом із "тюрмою народів" розвалювалася найстрашніша спецслужба світу? — про це та багато іншого можна прочитати у книзі В’ятровича.

У книзі — сховані за грифами життєві історії, зокрема Головного командира УПА Василя Кука, дружини Романа Шухевича Наталії, отамана "Поліської січі" Тараса Боровця — "Бульби".

Непересічні перипетії життя простих людей і лідерів підпілля, виклики, які стояли перед солдатами і генералами, фантастичні сюжети обвинувачень, створені звичайними слідчими проти найбільших письменників епохи — історик оприлюднює раніше недоступні справи, заведені "органами".

Обкладинка

Перша книга "Історія з грифом "Секретно" потрапила в ТОП-10 книгарні "Є" та відзначена премією імені Василя Стуса.

Час і місце: четвер, 29 листопада, 18:30. Київ, книгарня "Є", вул. Лисенка, 3.

Участь у презентації візьмуть:  філософ, колишній дисидент Євген Сверстюк; син Головного командира УПА Юрій Кук; редактор рубрики "Погляди" ТСН.ua Орест Сохар.

Модератор: головний редактор "Історичної правди" Вахтанг Кіпіані.

Володимир В’ятрович — кандидат історичних наук, дослідник історії українського визвольного руху. У 2008—2010 роках на посаді директора Галузевого державного архіву Служби безпеки України провів розсекречення раніше таємних архівів КГБ та організував відкритий доступ до них.

Очолює вчену раду Центру досліджень визвольного руху — неурядової дослідницької установи, яка вивчає різні аспекти визвольної боротьби у XX столітті. У 2010-2011 роках працював в Українському науковому інституті Гарвардського університету.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.