Ідеологи відродження СРСР навчають Севастополь історії. ФОТО

На Приморському бульварі Севастополя рухом "Суть времени" проведена вулична фотовиставка, присвячена 71-ій річниці початку оборони Севастополя 1941-1942 років.

Про це повідомляє прес-служба руху з Криму.

За день виставку подивилися понад 2 тисячі людей. Також під час акції активісти руху роздавали листівки з історичною довідкою, що "розповідає про подвиг героїв-севастопольців і значення їхнього подвигу для Перемоги".

 Фото: "Суть времени"

Гостем акції була Тетяна Александер - донька командира 30-ї бронебаштової батареї Георгія Александера, який загинув у застінках гестапо в 1942 році.

За повідомленням руху, фотовиставку відвідав голова Севастопольської міськдержадміністрації Володимир Яцуба.

 

11 листопада захід буде організовано повторно на тому ж місці.

"Суть времени" - громадський рух ідеолога створення "СРСР 2.0" Сєрґєя Курґіняна. Основна мета діяльності організації - "відтворення духовної і культурної єдності та захист спільних історичних і культурних цінностей на всьому радянському просторі".

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.