Роботи з реставрації собору у Новомосковську триватимуть іще 2 роки

У м. Новомосковську (Дніпропетровська обл.) через місяць буде відкрито Присоборну площу Свято-Троїцького собору, що дасть змогу відновити історичні межі дерев'яної пам'ятки архітектури ХVIII століття.

Це пообіцяла прес-служба Дніпропетровської ОДА, повідомляє "Інтерфакс".

"Роботи з реставрації складні та тривалі, але собор буде повністю відновлено за 2-2,5 роки, - повідомив голова ОДА Олександр Вілкул. - Вже через місяць буде відкрито Присоборну площу, яка дасть змогу відновити історичні межі унікальної пам'ятки архітектури України та Європи".

За словами чиновників, роботи з реконструкції Присоборної площі вже виконано на 80%.

Остання повна реставрація собору відбулася в 1888 році. Протягом 2010-2011 рр. було здійснено всі необхідні дослідження й залучено найкращі наукові інститути України та розроблено проект реставрації.

У 2012 році на виконання будівельно-монтажних робіт виділено 10 млн грн. Загальна вартість реставрації - 29 млн грн.

Як відомо, у липні 2011 року собор перебував у критичному стані.

Свято-Троїцький собор у Новомосковську - унікальний шедевр української архітектури. Він входить до державного реєстру національного культурного надбання України. Він виконаний у стилі українського козацького бароко і є єдиним дерев'яним собором в Україні.

Собор, збудований без жодного цвяха у 1775-78 роках на козацькі кошти (одними з фундаторів були організатори колонізації Кубані Антін Головатий і Захарій Чепіга), у радянські часи використовувався як склад. Він вважається прообразом храму, описаного у романі Олеся Гончара "Собор".

Унікальність архітектурної ідеї собору полягає в розташуванні дев’яти веж-бань. На храм можна дивитися з будь-якого боку й під будь-яким кутом, і все одно буде видно лише вісім бань із дев’яти.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.