Завершилися зйомки фільму про українського силача XX сторіччя. ВІДЕО

В Україні завершилися зйомки фільму про легендарного силача початку ХХ століття Івана Фірцака, в якому взяли участь українські богатирі Дмитро Халаджі та Василь Вірастюк.

Про це повідомляє "Репортер".

Зйомки фільму "Іван Сила", які тривали три з половиною місяці, проходили в Києві, Чернівцях, Кам'янці-Подільському та на Закарпатті - батьківщині головного героя Івана Фірцака, легендарного силача, якому і присвячена майбутня картина.

Режисер картини - Віктор Андрієнко. Він також узяв участь у ній як актор.

Фільм знімається за мотивами книги Олександра Гавроша "Неймовірні пригоди Івана Сили". Головний герой - цирковий український силач Іван Фірцак, якого в 1928-му році визнали найсильнішою людиною планети.

Головну роль виконав чемпіон України з пауерліфтингу, артист американського цирку Дмитро Халаджі.

"Ми знімали хорошу історію про хорошого хлопця, - розповів режисер і актор Ігор Письменний. - Показували реальні життєві ситуації, в яких може опинитися кожен з нас, і шукали вихід - не просто правильний, а гідний".

Дія фільму розгортається в Європі початку ХХ століття, тому всі до єдиного людини в кадрі, включаючи численну масовку, були одягнені в історичні костюми, надані для картини чеської студією "Баррандов".

У фільмі немає декорацій - всі сцени зняті в живих будівлях і справжніх інтер'єрах тієї епохи, в справжньої фортеці, в теперішньому цирку.

Епізод зі зйомок: Андрієнко угоняє диліжанс

Крім того, і всі видовищні, всі силові трюки виконані у фільмі наживо. У картині можна буде побачити справжніх сажотрусів, унікальні ретро-автомобілі та ще багато атрибутів епохи, з якою нас розділяє практично ціле століття.

У фільмі знялися як вже відомі актори - Віктор Андрієнко ("Шоу довгоносиків", "Велика різниця"), Ігор Письменний ("Шоу довгоносиків"), Лесь Задніпровський, Ольга Сумська, Борис Барський, Володимир Комаров ("Маски-шоу"), Богдан Бенюк - так і юні артисти, початківці свій шлях у кінематографі, а також ціла група українських спортсменів, чиї імена вже давно відомі за межами нашої країни, в тому числі Василь Вірастюк.

Планується, що в загальноукраїнський прокат "Іван Сила" вийде вже на весняних шкільних канікулах.

Бюджет фільму склав близько 16 млн грн. Профінансовано проект державною агенцією з питань кіно. "Іван Сила" - один з п'яти художніх фільмів, орієнтованих на дитячу аудиторію, які за підсумками конкурсу кінопроектів Держагентства України з питань кіно отримали 100% державне фінансування.

Війна за «Золото Криму»

Цю війну Крим уже програв. І програв не тоді, коли чотири кримські музеї програли в Амстердамі суд про повернення виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі», а набагато раніше. Але зрозумілим це стає лише зараз

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.