В Росії хочуть запровадити національність "Козаки"

На 26 січня в Ростові заплановано проведення козачого мітингу. Керівництво військового козачого товариства "Всевелике військо Донське" (ВКО ВВД) дистанціювалося від організаторів заходу.

Як заявив "Росбалтy" заступник військового отамана Віктор Дем'яненко, реєстрові козаки до нього непричетні.

"Організаторами мітингу є якісь козаки. ВКО "Всевелике військо Донське" не має стосунку до цього заходу. Я буду присутній на ньому, але як спостерігач", - уточнив Віктор Дем'яненко.

 

На мітингу в парку Собіно від імені козаків Дону, Терека, Кубані та Яїка передбачається прийняти резолюцію, звернену до президента і уряду РФ.

Учасники мітингу мають намір вимагати внести в розділ 3-го Загальноросійського класифікатора інформації про населення "Національності" - "Народи і етнічні групи Російської Федерації" зміни, додавши під номером 26 (в алфавітному порядку) народ "Козаки".

"В жодному разі не повинно бути гасел типу: "Даєш Донську козачу Республіку", "Слава Казакії", "Казакія для козаків" тощо і тим більше "Росія - для росіян" та інша хр*нь, - ідеться у зверненні організаторів, опублікованому в соцмережах. - Організатори вимагають від козаків чіткого дотримання цілей, вказаних в резолюції. Не ведіться на провокації, дотримуйтесь порядка і дисципліни, мирно реагуйте на можливі спроби влади втрутитися в проведення заходу. Не повинно бути ані бійок, ані нецензурної мови, екстремістських, сепаратистських і політичних гасел!"

Особливу увагу організатори мітингу надають питанням безпеки заходу.

"Жодної реєстрової форми та форми у принципі! Вітається національний одяг або його окремі елементи, тобто папахи, кубанки, шаровари з лампасами, бешмети, черкески, бурки, чекменя. Жодних кітелів, формених піджаків, погонів, еполет і аксельбантів, медалей за взяття Трої і орденів за греко-перську війну! Військові прапори і загальнонаціональний вітаються. Від баклановських чорних прапорів утримайтеся! На пояси шашки і кинджали не чіпляти! Ба більше, жодних пістолетів (навіть травматики), ножів, кастетів, викруток, зубочисток, шокерів, світлових мечів та іншої зброї бути не повинно, навіть нагайок! ", - підкреслюють організатори. 

Читайте також: "Російські козаки на службі у нацистів"

 

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.