НБУ вводить в обіг монети "Козацькі клейноди"

Національний банк України вводить в обіг срібні монети "Козацькі клейноди" у формі ромба

Монети Козацькі клейноди будуть в обігу з 30 грудня 2021 року. Українці зможуть придбати набір з чотирьох пам'ятних монет у дерев'яному футлярі або у футлярі з флоковим покривом у сувенірному упакуванні.

 

У наборі кожна монета номіналом у 10 грн. Монети Козацькі клейноди випустять тиражем 1,9 тис. штук. Вага однієї монети складе 124,4 г.

Набір пам'ятних монет у НБУ присвятили героїчній добі української історії – козацьким клейнодам.

"Історична традиція впродовж віків визначила перелік клейнодів Війська Запорозького – прапор, булава, бунчук, печатка, пернач, литаври, сурми, каламар тощо. Саме гетьманські печатки – невід'ємні атрибути влади гетьманів Григорія Лободи, Богдана Хмельницького, Петра Дорошенка та Івана Скоропадського несуть смисловий акцент набору монет і представляють козацьку добу від її зародження до присмерку й уособлюють потужні історичні пласти" – пояснює прес-служба НБУ.

На аверсі угорі розміщений малий Державний Герб України, а за ним надпис – Україна. На трьох монетах ліворуч – позначення номіналу – 10 грн розміщене у лівому боці, а в одній монеті – на правому.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.