НБУ вводить в обіг монети "Козацькі клейноди"

Національний банк України вводить в обіг срібні монети "Козацькі клейноди" у формі ромба

Монети Козацькі клейноди будуть в обігу з 30 грудня 2021 року. Українці зможуть придбати набір з чотирьох пам'ятних монет у дерев'яному футлярі або у футлярі з флоковим покривом у сувенірному упакуванні.

 

У наборі кожна монета номіналом у 10 грн. Монети Козацькі клейноди випустять тиражем 1,9 тис. штук. Вага однієї монети складе 124,4 г.

Набір пам'ятних монет у НБУ присвятили героїчній добі української історії – козацьким клейнодам.

"Історична традиція впродовж віків визначила перелік клейнодів Війська Запорозького – прапор, булава, бунчук, печатка, пернач, литаври, сурми, каламар тощо. Саме гетьманські печатки – невід'ємні атрибути влади гетьманів Григорія Лободи, Богдана Хмельницького, Петра Дорошенка та Івана Скоропадського несуть смисловий акцент набору монет і представляють козацьку добу від її зародження до присмерку й уособлюють потужні історичні пласти" – пояснює прес-служба НБУ.

На аверсі угорі розміщений малий Державний Герб України, а за ним надпис – Україна. На трьох монетах ліворуч – позначення номіналу – 10 грн розміщене у лівому боці, а в одній монеті – на правому.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.