НБУ вводить в обіг монети "Козацькі клейноди"

Національний банк України вводить в обіг срібні монети "Козацькі клейноди" у формі ромба

Монети Козацькі клейноди будуть в обігу з 30 грудня 2021 року. Українці зможуть придбати набір з чотирьох пам'ятних монет у дерев'яному футлярі або у футлярі з флоковим покривом у сувенірному упакуванні.

 

У наборі кожна монета номіналом у 10 грн. Монети Козацькі клейноди випустять тиражем 1,9 тис. штук. Вага однієї монети складе 124,4 г.

Набір пам'ятних монет у НБУ присвятили героїчній добі української історії – козацьким клейнодам.

"Історична традиція впродовж віків визначила перелік клейнодів Війська Запорозького – прапор, булава, бунчук, печатка, пернач, литаври, сурми, каламар тощо. Саме гетьманські печатки – невід'ємні атрибути влади гетьманів Григорія Лободи, Богдана Хмельницького, Петра Дорошенка та Івана Скоропадського несуть смисловий акцент набору монет і представляють козацьку добу від її зародження до присмерку й уособлюють потужні історичні пласти" – пояснює прес-служба НБУ.

На аверсі угорі розміщений малий Державний Герб України, а за ним надпис – Україна. На трьох монетах ліворуч – позначення номіналу – 10 грн розміщене у лівому боці, а в одній монеті – на правому.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.

Професор Дмитро Білий: "Після геноциду на Кавказі залишилося не більше 10% черкеського населення"

У травні 1864 року на Червоній Поляні неподалік від Сочі відбулася остання битва з російськими військами черкеських воїнів, під час якої всі вони загинули. Власне, місцина отримала таку назву, бо вся вона була залита кров'ю. А вже 21 травня 1864 року російські війська влаштували переможний парад. Це означало остаточну поразку черкесів у війні, яку вони вели проти царської росії понад сто років.