УНІВЕРСИТЕТУ ОБОРОНИ ПРИСВОЄНЕ ІМ'Я РАДЯНСЬКОГО ГЕНЕРАЛА

Президент України Віктор Янукович присвоїв Національному університету оборони (Київ) ім'я радянського генерала Івана Черняховського.

Відповідний указ оприлюднено на сайті глави держави:

"Враховуючи особливі заслуги перед Батьківщиною уславленого сина українського народу, видатного полководця, двічі Героя Радянського Союзу, генерала армії Черняховського Івана Даниловича і враховуючи високі показники Національного університету оборони України у підготовці висококваліфікованих офіцерських кадрів для Збройних Сил України, постановляю:

Присвоїти Національному університету оборони України ім'я Івана Черняховського і надалі іменувати його - Національний університет оборони України імені Івана Черняховського".

Іван Черняховський - уродженець Черкащини, радянський воєначальник, двічі Герой Радянського Союзу, наймолодший генерал армії і наймолодший командуючий фронтом в історії Радянських Збройних Сил.

18 лютого 1945 генерал армії Черняховський був важко поранений під містом Мельзак у Східній Пруссії (нині Пененжно, Польща) і того ж дня помер. Під час боїв у Східній Пруссії, війська Черняховського дозволяли собі ґвалтування і убивства мирного німецького населення.

Був похований у Вільнюсі на одній з центральних площ. У 1992 році перепохований у Москві на Новодівичому кладовищі.

Демонтований владою Вільнюса, пам'ятник Черняховському було встановлено у Воронежі, який в кінці 1942 року обороняла, а в січні 1943-го звільняла 60-а армія під командуванням Черняховського.

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.