На Житомирщині знайшли останки радянських бомбардувальників. ФОТО

На місці падіння збитого у 1941 році радянського літака-бомбардувальника біля села Бондарці Житомирського району було знайдено останки двох бійців екіпажу.

Про це ІП повідомили у ВГО "Союз "Народна пам'ять".

Пошукові роботи й ідентифікацію проводило Житомирське ГО "Історико-патріотичне об’єднання "Пошук". Нині триває пошук родичів та збір додаткової інформації в архівах.

"В той день, 10 липня 1941 року, німцями було збито три радянські літаки над Житомирським районом. Всі вони розбилися неподалік (приблизно за три кілометри) один від одного, – розповів голова ІПО "Пошук" Олександр Ловинюк. - Це болотиста місцевість, тому досліджувати територію завжди було непросто. Лише коли болото пересохло, нам вдалося на місці падіння одного з літаків, біля села Бондарці, знайти двох бійців".

Пошукові роботи на місці падіння літака

За словами очевидців події, місцевих жителів села Бондарці, 10 липня 1941 року опівдні відбувся повітряний бій над селом Ульянівка (за вісім кілометрів південно-західніше Бондарців). В бою радянський літак був підбитий, загорівся та впав у лісі за 350 метрів від будинку лісника.

На місці падіння, разом із останками бійців, пошуковцями був знайдений особистий розпізнавальний знак одного з них. Після розшифровки вдалося встановити прізвище льотчика: Семаков В’ячеслав Семенович, лейтенант, пілот, 1918 року народження.

За наявними документами ЦАМО Російської Федерації було встановлено, що Семаков В.С. проходив військову службу у 229-му дально-бомбардувальному полку 50-ї авіаційної дивізії та зник безвісти в повітряному бою 10 липня 1941 року.

В'ячеслав Семаков

Останки другого льотчика, знайдені пошуковцями, ймовірно належать Глєбову Василю Семеновичу (повітряний стрілок, 1918 р.н., уродженець с. Стара Синявка Кам’янець-Подільської обл.)

Також з архівних документів стали відомі імена решти членів екіпажу літака. Штурман – Пархатов Володимир Кузьмич – залишився в живих, через декілька днів після падіння літака повернувся до 229-го полку та продовжував війну, загинув у 1944-му. Стрілок-радист – Чістяков Степан Іванович – загинув, похований в селі Барашівка Житомирського району.

Далекий бомбардувальник ДБ-3 - основа радянської авіації далекої дії в перші роки Другої світової війни. Імовірно, що саме такий розбився під Житомиром 10 липня 1041-го

"Із 12 осіб, що складали екіпажі трьох літаків, нам залишилося дізнатися долю двох солдатів, - зазначив пошуковець. - За архівними даними, двоє бійців не числяться зниклими безвісти, можливо їм вдалося  вижити. Тобто будемо досліджувати місце падіння літака поблизу села Іванівка, щойно дозволить погода".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.