Спецпроект

МІНІСТРОМ КУЛЬТУРИ СТАВ ГОЛОВНИЙ "РЕГІОНАЛ" КИЄВА

Президент Віктор Янукович своїм указом від 5 лютого призначив Леоніда Новохатька міністром культури України.

Про це повідомляє офіційний сайт президента.

До цього Новохатько обіймав посаду заступника голови Київської міської державної адміністрації (КМДА).

Він є головою Київської міської організації Партії регіонів.

Новохатько уже має досвід роботи в Мінкульті, оскільки з 1996 по 2005 рік працював заступником і першим заступником міністра культури і мистецтв України.

В січні Новохатько категорично спростував інформацію, що він може очолити Мінкультури, нагадує РБК.

Крісло міністра культури України залишалося вакантним з грудня 2012 р., коли було розпущено попередній і сформовано новий склад Кабміну. Раніше посаду міністра культури обіймав Михайло Кулиняк.

Нагадаємо, до відомства Міністерства культури належить більшість музеїв країни.

Леонід Новохатько народився 11 січня 1954 р. в селі Вечірки Пирятинського району Полтавської області. У 1975 р. закінчив Полтавський державний педагогічний інститут ім, а потім - аспірантуру і докторантуру Київського державного університету ім. Т.Шевченка.

Був першим директором Інституту журналістики і міжнародних відносин Київського університету культури і мистецтв "імені Поплавського".

З 1994 року Новохатько керував службою з питань гуманітарної політики Адміністрації президента.

З 1996 року обіймав посади заступника та першого заступника міністра культури.

Раніше Новохатько працював заступником голови Київської міської державної адміністрації, зокрема, координував роботу головного управління культури.

З 2007 по 2010 рік Новохатько обіймав посаду першого заступника генерального директора Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ".

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.