В'ятровича символічно "поховали" на порозі Інституту нацпам'яті. ФОТО

Сьогодні зранку невідомі поклали біля входу в Український інститут національної пам'яті траурний вінок із підписом "В'ятрович Володимир Михайлович".

Фото вінка опублікував сам Голова УІНП на своїй сторінці у "Фейсбуці". 

За його словами, ці знімки йому, його колегам та членам родини надіслали в коментарях до дописів неназвані особи. 

На вінку також надруковані роки життя "7.07.1977—9.05.2017". Якщо перша дата — реальний день народження Володимира В'ятровича, то друга — День перемоги над нацизмом.

Це дає підстави припускати, що мотиви авторів акції пов'язані з недавніми ініціативами УІНП перенсти вихідний день із 9 на 8 травня у відповідності до європейської практики.

"Але ж весну нічим не зіпсути, навіть штучними квітами  Тим більше, коли ідеї, що їх таким чином намагаються просунути ті, хто боїться говорити і може тільки нишком "лякати", - такі самі мертві", — прокоментував інцидент В'ятрович.

Останнім часом проти Володимира В'ятровича та Інституту, який він очолює, почастішали випадки провокацій.

16 лютого кілька молодиків накинулися на урядовця біля будівлі Інформаційної агенції "Укрінформ", коли той ішов на перед прес-конференцією за результатами про діяльність Інституту національної пам'яті за 2016 рік. Пізніше того самого дня поріг будівлі УІНП облили кров'ю з тельбухами, а на двері наклеїли наліпки "Славянская стража".

У ніч на 1 березня невідомі підпалили вхідні двері в будівлю, де розташований Інститут нацпам'яті. Ніхто не постраждав і серйозних ущкоджень майна теж не було.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".