Спецпроект

В Аргентині відкриють музей Мессі

На батьківщині аргентинського нападаючого "​​Барселони" Ліонеля Мессі - в місті Росаріо - скоро відкриється музей його імені.

Про це пише "Спорт-експрес".

Можна не сумніватися, що музей Мессі стане однією з головних визначних пам'яток Росаріо поряд з відкритою в цьому місті 30 жовтня 1998-го Iglesia Maradoniana - Церкви Марадони.
 
Один з її засновників, місцевий житель Алехандро Верон розповідав пресі, що він, як і всі аргентинці добропорядний католик, тим не менше, вважає Дієго Марадону не інакше як богом.
 
Незважаючи на всі гріхи кумира - наприклад, стрілянину по журналістах та вживання наркотиків. Наука називає це явище синкретизмом - тобто з'єднанням різних віросповідань, в даному випадку католицизму і ... поклоніння таланту аргентинського генія.
 
Iglesia Maradoniana на сьогоднішній день налічує більше 150 тисяч прихожан зі всього світу. Влада і офіційна церква ставляться до цих диваків лояльно, а сам Дієго одного разу подарував своїй духовній обителі бутси та футболку збірної Аргентини.
 
Не дивно, що два головних свята церкви - це 30 жовтня (день народження Марадони) і 22 червня, коли аргентинська "десятка" забила два доленосних голи у ворота англійців у чвертьфіналі мексиканського мундіалю 1986 року. Особливо шанують тут приховані під абревіатурою D10S десять заповідей Дієго, серед яких є, наприклад, такі: "Любіть футбол більше всього на світі" і "Захищайте кольори Аргентини". А одна з головних молитов для місцевих парафіян говорить: "Борони нас, Марадона, від офсайду, Авеланжа і Пеле".
 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.