Хворий аргентинець почав розповідати, що він – Гітлер. ФОТО

У невеличкому містечку Сальта на заході Аргентини знайшовся чоловік, який називає себе диктатором Адольфом Гітлером, який останні 70 років переховувався

Про це пише "ГалІнфо".

Чоловік розповідає, що прибув у 1945 в Аргентину з документами на Германа Гантерберга, які начебто підробили працівники гестапо. Дідусь, якому сьогодні мало би бути під 128 років, пояснив, що вирішив "вийти з тіні" через те, що ізраїльські спецслужби припинили переслідувати нацистів.

"Мене звинуватили у безлічі злочинів, яких я ніколи не робив. Через це я витратив більш ніж половину життя, ховаючись від євреїв. Тому я вже покараний", – сказав він.

 

Чоловік також планує видати власну біографію вже до вересня цього року, аби відновити репутацію.

"Мене показали поганим хлопцем, бо ми програли війну", – вважає мешканець Аргентини.

У той же час дружина Германа (справжнє ім'я чоловіка) Анджела Мартінез, якій 55 років, вважає, що її коханий страждає від слабоумства, оскільки раніше заяв про Гітлера він не робив. Вперше аргентинець "розкрив таємницю" 2 роки тому. Саме тоді у нього почали проявлятися перші ознаки хвороби Альцгеймера.

 

"Інколи він забував, хто я і де він є. Він говорив про євреїв та про демонів", – ділиться жінка.

У той же час, вона не виключає, що чоловік у юності був нацистом, тому, ймовірно, він страждає від відчуття провини.

Відзначимо, що теорія про втечу Гітлера до Америки не є новою: кілька років тому двоє британських істориків Данстан та Уільямс провели розслідування, за яким фюрер начебто втік з коханкою до Патагонії.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.