Першими жертвами нового закону про ІНП Польщі стали аргентинці

Аргентинська газета Pagina 12 стала першою, кого звинуватили в порушенні польського закону про Інститут національної пам'яті.

Про це повідомляє ТСН із посиланням на видання AFP та матеріали, опубліковані на сайті газети Pagina 12.

Громадська організація "Редут доброго імені", наближена до польського уряду, звинуватила сайт газети Pagina 12 і її журналіста Федеріко Павловського в "діях, спрямованих на шкоду польської нації і репутації польських солдатів".

Зазначається, що аргентинська газета використала фото 1950-х років, на якому зображений солдат польського антикомуністичного опору після Другої світової війни, у статті про єврейський погром у Єдвабному 10 липня 1941 року.

У відповідь аргентинський ЗМІ випустило другий матеріал, у якому підняло тему ревізіонізму, котрий став активним у сучасній Польщі. До того ж, видання звинуватило поляків в активній популяризації цензури критичних думок серед міжнародної спільноти.

Нагадаємо, зміни до закону про Інститут національної пам’яті, який передбачає покарання за покладання на поляків вини за злочини нацистів на польській території, а також заперечення "злочинів українських націоналістів", набули чинності 1 березня. 

Як повідомлялося, 3 березня в с. Павлокома відбулися поминальні заходи в пам’ять про 366 його українських мешканців, розстріляних в спланованій каральній акції відділами польського підпілля у 1945 році.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.