Табачник знову купує підручники по 300 і більше гривень за штуку

ДНУ "Інститут інноваційних технологій і змісту освіти" Міносвіти і науки, молоді та спорту України 21 березня уклав низку угод з видавництвами на видання шкільних підручників на 117,12 млн грн.

Про це повідомляють "Наші гроші" із посиланням на "Вісник державних закупівель".

Найдорожчим виявився підручник "Іспанська мова (5-й рік навчання). 5 клас" для загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Редько В.Г., Береславська В.І.), виданий накладом 400 екземплярів по 366 грн./екз.

Ще більше десяти підручників коштуватимуть дорожче 200 грн./екз.

Підручники для шкіл з іноземними мовами навчання з накладами від 1,7 до 2 тис екземплярів замовлено по 102-175 грн./екз.

Це значно дорожче від аналогічного замовлення, яке видавництво "Наукова думка" НАН України 22 березня зробило компанії "Віпол".

Науковці замовили видання 21 книжки накладом 300 екземплярів кожна. Середня вартість наукових видань різного обсягом від 8 до 40 друкованих аркушів становитиме близько 32 грн. за екземпляр.

Половину від усіх підрядів отримали ТОВ "ВД "Освіта" (20699702) і ТОВ "Видавництво "Генеза" (38262516).

 

За даними "Коментарів", директор і засновник "Видавничого дому "Освіта" Тамара Ткаченко не один рік оберталася в оточенні міністра Дмитра Табачника. Раніше вона керувала низкою державних видавничих підприємств, що перебувають у відомстві Міносвіти ("Укрвидавполіграфія", Державне спеціалізоване видавництво "Освіта").

А колишній головний редактор "Генези" Олександр Удод є зараз керівником "Інститут інноваційних технологій і змісту освіти", яке і замовляє друк підручників.

Нагадаємо, минулого року в Міносвіти також замовляли коштовні підручники, виправдовуючи високу ціну невеликими накладами.

Наприклад, "Буквар. Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою. 2 клас" накладом 226 екземплярів коштував 508 грн./екз. Разом з тим, ці букварі коштували дорожче від видання "Врубель і Київ" – 150 грн./екз. Ця книга має 430 сторінок матового паперу, тверду обкладинку та вставки з тисненням золотом, кожна книжка пакується в індивідуальну вакуумну упаковку.

Превірка Рахунковою палатою ситуації з виданням підручників Міністерством освіти в 2010-2011 роках виявила наступне. Видавництва, яким Мінсовіти замовляло видання підручників, замовляли поліграфічні послуги харківському ТОВ "Побутелектротехніка" Михайла Шифріна. Після цього компанія замовляла друк в реальних типографіях, залишаючи собі 60-85% від загальної суми виділених міністерством коштів.

Дивіться також інші матеріали ІП за темою "Підручник"

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.