Конгресмени-республіканці хочуть, щоб у школах США викладали історію комунізму

Республіканці в Палаті представників Конгресу США розробили законопроєкт, який заохочує школи включати до навчальних програм історію комунізму, аби показати злочинну сутність цієї ідеології.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

Зазначається, що документ, який розробляли 60 членів палати, презентувала на пресконференції представниця Флориди Марія Салазар, яка народилася в сімʼї кубинських емігрантів.

За словами Салазар, третина представників покоління Z, котрі народилися в період з 1997-го до 2012 року, прихильно ставляться до комунізму, а понад 40% міленіалів "кажуть, що мало знають про марксизм".

"Правда в тому, що комунізм – це рак. Єдина рівність, що забезпечує комунізм, - це бути однаково бідними, однаково голодними, однаково пригніченими та однаково висланими", - цитує Голос Америки американську законодавицю.

Своєю чергою конгресмен від Техасу Ден Креншоу переконаний, що американські школярі мають знати про радянський ГУЛАГ, сталінський Голодомор, жертвами якого стали мільйони українців, культурну революцію в Китаї.

За його словами, законопроєкт має гарантувати, що комунізм "залишиться на звалищі історії – там, де йому і місце". "Школярі повинні знати, що означає футболка з портретом Че Гевари, яку носить їхній однокласник", – додав конгресмен.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.