Конгресмени-республіканці хочуть, щоб у школах США викладали історію комунізму

Республіканці в Палаті представників Конгресу США розробили законопроєкт, який заохочує школи включати до навчальних програм історію комунізму, аби показати злочинну сутність цієї ідеології.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

Зазначається, що документ, який розробляли 60 членів палати, презентувала на пресконференції представниця Флориди Марія Салазар, яка народилася в сімʼї кубинських емігрантів.

За словами Салазар, третина представників покоління Z, котрі народилися в період з 1997-го до 2012 року, прихильно ставляться до комунізму, а понад 40% міленіалів "кажуть, що мало знають про марксизм".

"Правда в тому, що комунізм – це рак. Єдина рівність, що забезпечує комунізм, - це бути однаково бідними, однаково голодними, однаково пригніченими та однаково висланими", - цитує Голос Америки американську законодавицю.

Своєю чергою конгресмен від Техасу Ден Креншоу переконаний, що американські школярі мають знати про радянський ГУЛАГ, сталінський Голодомор, жертвами якого стали мільйони українців, культурну революцію в Китаї.

За його словами, законопроєкт має гарантувати, що комунізм "залишиться на звалищі історії – там, де йому і місце". "Школярі повинні знати, що означає футболка з портретом Че Гевари, яку носить їхній однокласник", – додав конгресмен.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.