У Києві для вчителів презентували посібник про Голодомор

У Музеї Голодомору в Києві презентували навчальний посібник для вчителів “Голодомор 1932-1933 років – геноцид української нації” для шкільних вчителів. Його створили працівники Інституту дослідження Голодомору.

Про це повідомляє Суспільне.

 

У посібнику представили документи, фотографії, статистику та мапи, він охоплює широкий спектр тем, які розкривають передумови, хід та наслідки Голодомору.


Підручник, зокрема, містить теми:

національно-визвольна боротьба 1917-1921 років,

масовий штучний голод 1921-23 років,

політика комуністичного тоталітарного режиму напередодні геноциду,

організатори, виконавці та механізм вчинення Голодомору,

причини на наслідки масового штучного голоду,

наслідки та засудження злочинів тоталітарного режиму.

Загалом у підручнику 19 розділів.


Директорка Інституту дослідження Голодомору-геноциду, докторка історичних наук Світлана Маркова зазначила, що над посібником працювали 14 провідних українських вчених, науковців, викладачів. Примірники розіслали у вищі навчальні заклади, школи та коледжі. Загалом зараз наклад налічує 500 екземплярів.

"На тепер маємо уже понад 40 відгуків. Зокрема, є пропозиція підготувати аналогічний посібник для викладачів вишів, а також підготувати для учнів. На наступний рік ми зможемо видати друге видання, доповнити і буде враховуватися відповідні теми, які викладають у вищих навчальних закладах", – розповіла Маркова.

Посібник можна отримати безкоштовно, для цього вчителі мають зареєструватися на сторінці Інституту дослідження Голодомору у Facebook.

У Інституту зазначили, що шкільний підручник за 10 клас, який має розкривати одну із центральних тем дослідження геноциду, не охоплює весь спектр подій. Зокрема – як комуністичний режим ламав традиційне українське суспільство, знищував менталітет, чавив українську молодь. У книзі ці теми намагались викласти так, щоб зацікавити як вчителів, так і учнів. Тому посібник наповнили ілюстраціями та картами.

Також посібник може бути корисним не лише на уроках історії, а й права та біології, адже там є антропологічні матеріали, вивчають соціо-антропологічний аспект.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.