Спецпроект

На півдні США вилучили зі шкільної програми комікс "Маус" про Голокост

Шкільна рада округу Макмінн у штаті Теннессі на півдні США одноголосно вирішила виключити з програми підвідомчих йому шкіл роман у коміксах "Маус", присвячений Голокосту. Члени ради вважають, що зображення оголених мишей та груба лексика у діалогах не підходять для школярів 13-14 років.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

Під час засідання директор школи Лі Паркінсон запропонував відредагувати видання коміксу, виключивши вісім лайливих слів і один малюнок, що викликали питання. Проте інші члени ради не погодилися з ним, вказавши, що у книзі зображуються вбивства дітей.

Автор роману Арт Шпігельман назвав рішення шкільної ради "орвеллівським" і припустив, що вчителів хвилювали не "якісь м'які лайки", а тема книги про масові вбивства євреїв нацистами під час Другої світової війни.

У романі розповідається, як батьки Арта Шпігельмана змогли вижити в концтабору Аушвіц. Люди у ньому зображені як тварин: євреї — в образі мишей, німці — кішок, поляки — свиней, американці — собак. Це єдиний комікс, удостоєний Пулітцерівської премії.

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.