МОН призначило стипендії молодим ученим для увічнення подій Революції Гідності

Міністерство освіти та науки визначило переможців на здобуття у 2022 році державних іменних стипендій найкращим молодим ученим для увічнення подій Революції Гідності та вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні.

Відповідний наказ підписав міністр освіти і науки Сергій Шкарлет, повідомляє МОН.

 

"Переможці конкурсу – 22 найкращих молодих учених отримають стипендії з 1 січня 2022 року на один рік у розмірі майже 5 тис. гривень. Кожен стипендіат має вагомий внесок у розвиток української науки як важливої складової захисту національних інтересів України, за посилення міжнародного авторитету України, внесок у розвиток демократичних та гуманістичних цінностей у сфері науки і освіти, а також займає активну громадську позицію", - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, за здобуття стипендій змагалися 176 претендентів, які працюють або навчаються у закладах вищої освіти та наукових установах, що належать до сфери управління міністерств, СБУ або перебувають у віданні Національної академії наук України, національних галузевих академій.

Визначення переможців на здобуття державних іменних стипендій відбулось відповідно за п'ятьма номінаціями:


стипендія імені Дмитра Максимова – п'ять осіб;

стипендія імені Назарія Войтовича – п'ять осіб;

стипендія імені Романа Гурика – чотири особи;

стипендія імені Устима Голоднюка – чотири особи;

стипендія імені Юрія Поправки – чотири особи.


Згідно з наказом МОН, державні іменні стипендії найкращим молодим ученим для увічнення подій Революції Гідності та вшанування подвигу Героїв України – Героїв Небесної Сотні на 2022 рік призначаються у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на початок року.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.

Війна – це не лише окопи. Війна всюди, хоч і невидима

За рік після відвідин України словенський письменник Боштіян Відемшек видав книгу "Довгий шлях до миру", яку презентував в Ужгороді на початку червня. Після повернення до Любляни Відемшек опублікував у провідному словенському часописі "Дело" статтю про свої враження від побаченого і почутого в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки

Нещодавнє загострення польсько-українських стосунків породило потребу у нотатнику, котрий би давав відповіді на найбільш важливі і часті запитання. Водночас зв'являється багато недобросовісної аналітики та відвертої брехні, котру в основному створюють польські державні інституції. А також активно підтримують російські пропагандистські ЗМІ та блогери. Ті думки та тези, котрі поширювалися і активно почали розповсюджуватися крайнім часом мають у собі одну велику засадничу проблему. Польща не враховує того факту, що Держава Україна постала у січні 1918 року. Майже на цілий рік раніше, ніж сама Польща.