У Будапешті з'явилася площа Тараса Шевченка. ФОТО

У Будапешті з’явилася площа Тараса Шевченка. Її урочисте відкриття відбулося 23 березня у престижному 2-му районі угорської столиці неподалік МЗС Угорщини.

Площу хотіли назвати іншим ім’ям, однак український осередок цього району Будапешта переконав мерію у недоцільності такого кроку, повідомляє Радіо Свобода.
 
Площа Тараса Шевченка розташована на правому березі Дунаю в Буді, у сквері поруч із греко-католицькою церквою Святого Флоріана, де перетинаються популярні туристичні маршрути.

У 2007 році у сквері відкрили пам'ятник Шевченкові.

 Триметровий монумент Шевченкові у Будапешті

Біля пам'ятника проводять різноманітні культурні заходи члени 7-тисячної української громади в Угорщині та Посольства України. Сюди, за протоколом, лягають квіти представницьких урядових та державних делегацій з України, коли вони перебувають з офіційними візитами в Угорщині.

Площа могла отримати в мерії інше ім’я. Але цього не сталося.

Голова національного осередку українців другого району столиці Олександра Корманьош-Багляк разом із однодумцями готували необхідну документацію в мерію.
 
"Оцей шматок землі не мав ніякої назви, – розповідає Олександра. – І коли постало питання, хто з національних самоврядувань запропонує для цієї площі гідну назву, я одразу нагадала, що тут стоїть пам’ятник нашому Тарасу Григоровичу Шевченку. І чому ж не бути тут площі?"

Дивіться також інші матеріали за темою "Топоніміка"

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.