КМДА захищала пам'ятник Леніну з нагоди... Голодомору. ФОТО

У 2007 році КМДА в рамках відзначення 75-х роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні подала документи на занесення пам’ятника Леніну до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Про це йдеться у відповіді Київської міськдержадміністрації на запит народного депутата Олександра Бригинця щодо статусу, форми власності і можливості знесення пам’ятника Леніну на вул. Жилянській, 87 у Києві.

Як повідомила КМДА, цей пам’ятник рішенням виконавчого комітету Київради народних депутатів від 27.01.1970 №159 включено до переліку пам’яток історії та культури місцевого значення.

Крім цього, у листі повідомляється, що "на виконання Указу Президента у 2007 році "Про заходи у зв’язку із 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні" КМДА направляла документи на всі об’єкти монументального мистецтва, в тому числі і зазначений пам’ятник Леніну, для вирішення питання занесення їх до Державного реєстру пам’яток України".

 Пам'ятник, про який іде мова, розташовано на території колишнього заводу "Ленінська кузня"

"Я не можу домогтися згоди влади на занесення у цей Реєстр історичних будинків Києва, яким більше 100 років, щоб вберегти їх від знесення, - зазначив Бригинець, - Натомість влада намагається впхнути туди пам’ятник вождю червоної революції".

За словами нардепа, він звернувся до Міністерства культури України з проханням пояснити КМДА, що "розтиражований" пам’ятник Леніну не може вважатися пам’яткою.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.