В Ужгороді під побілкою знайшли портрет імператриці Марії Терезії. ФОТО

У приміщенні єпископської резиденції в Ужгороді відновлено унікальну мистецьку пам’ятку, про існуванні якої досі взагалі не було відомо – настінний розпис з ілюзорним бароковим живописом донедавна "приховував" шар побілки.

Раніше в цьому приміщенні діяв читальний зал університетської бібліотеки. Сьогодні ж тут відновлено консисторіальний зал резиденції, повідомляє Zaholovok.com.ua.

При ремонтних ремонтах, які проводить єпархія після повернення приміщень у її розпорядження, і були виявлені розписи. Віднайшли їх у той момент, коли почали знімати забіли шпателем.

Як розповів Михайло Приймич, член Мистецької ради при єпархії, Закарпаття практично не має подібних монументальних розписів кінця XVIII століття, тому знахідка для мистецтвознавців та загалом громадськості особливо цінна.

Подібні розписи можна побачити тільки у святилищі кафедрального собору та у кількох дерев’яних церквах.

 

Альсеко — це так званий живопис по сухому. Наразі віднайдені елементи у консисторіальному залі відчищені, закріплені і відтоновані. Реставраційні роботи здійснювали фахівці кафедри реставрації Національної академії мистецтв.

У консисторіальному залі, як відомо, вирішуються основні питання єпархії. Тут засідає і дорадчий орган, що діє при єпископові.

Віднайдене зображення — це здвоєні колони з карнізами, вазонами у нішах, а склепіння має композицію, яку можна назвати "Апофеоз Марії Терезії".

Фото Габріелли Руденко

"Крім того, маємо документ, який засвідчує договір між єпископом і художником Матіасом Де Бінге, який походив з Тріра (південна Німеччина). Але що саме він виконував, достеменно не відомо", - зазначив Приймич.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.