Спецпроект

Роттердамський Музей світу розпродає частину своєї колекції

Роттердамський Музей світу хоче перетворити на гроші частину своєї колекції. Таке рішення ухвалене у зв'язку з наміром уряду Нідерландів скоротити бюджетні витрати на культуру з 2013 року.

Про це пише newsru.ua.

У вишукуванні коштів для подальшого існування роттердамського Музею світу, що славиться багатими етнографічними колекціями з екзотичних країн, його директор Стенлі Бремер має намір виставити на продаж близько десяти тисяч музейних експонатів, повідомляє прес-служба музею.

Мова йде про твори мистецтва з Африки, за які музей розраховує виручити, в сукупності, від 70 до 110 мільйонів євро. Ці гроші потрібні Музею світу для того, щоб компенсувати скорочення бюджетних дотацій з боку держави.

Початок формуванню колекції музею був покладений в 1885 році з предметів африканського мистецтва.

На думку німецького мистецтвознавця Андреаса Блюма, в недавньому минулому глави Музею Вальрафа-Ріхарца в Кельні, а нині директора музею Гронінгена в Нідерландах, на такий крок ні в якому разі не можна йти. Інакше музеї ризикують втратити довіру в очах благодійних фондів та платників податків, застерігає він в інтерв'ю радіостанції Deutschlandradio і висловлює надію на те, що державну політику скорочення бюджетних дотацій на культуру вдасться змінити завдяки протестам громадськості та критичним публікаціям в ЗМІ.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.