Амстердам поверне спадкоємцям картину, продану під час нацистської окупації

Влада Амстердама поверне спадкоємцям єврейського торговця швейними машинками Емануеля Левенштейна картину Василя Кандинського 1909 року, що висить в Стеделійк-музеї.

Про це повідомляє The Art Newspaper.

 

"Після тривалої дискусії. Амстердам поверне єврейській родині картину Кандинського, продану під час нацистської окупації", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що таке рішення скасовує попередню позицію міста відхилити позов спадкоємців. Місто хотіло відмовити спадкоємцям після рекомендації Нідерландського комітету з реституцій, наданої у 2018 році. Минулого року це рішення комітету підтримав суд. Але намір відхилити позов спадкоємців викликав критику нідерландського уряду.

"Ми маємо історію як місто, і разом з нею покладається велика відповідальність за боротьбу з несправедливістю та непоправними стражданнями, завданими єврейському населенню під час Другої світової війни.

Місто виступає за чесну та чітку політику реституції, повертаючи якомога більше награбованого мистецтва законним власникам або спадкоємцям власників", - наголосили мер Амстердама Фемке Хальсема та заступник міського голови Турія Меліані.

Картина Кандинського була продана в жовтні 1940 року, можливо, сином Левенштейна Робертом або його дружиною. Роберт Левенштейн емігрував до Франції у 1939 році, а потім утік до США у 1940 році, рятуючись від нацистів.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.