Спецпроект

Джордж Лукас хоче відкрити музей сучасного мистецтва

Відомий режисер Джордж Лукас має намір відкрити музей сучасного мистецтва в Сан-Франциско (штат Каліфорнія). Серед функцій музею - присвята фентезійному жанру і демонстрація досягнень графічного дизайну.

Про це повідомляють podrobnosti.ua.

Творець "Зоряних воєн" у вівторок в інтерв'ю каналу CBS продемонстрував частину своєї колекції, шедеврами якої Лукас має намір поділитися з підростаючим поколінням.

"Це світ молодих людей, які мають бути натхненними", - зазначив Лукас. Він показав роботи своїх улюблених художників - Максфілда Перріша і Нормана Роквелла, якими надихався для створення своїх фільмів.

"Ідея полягає в тому, щоб надихнути підростаюче покоління на розширення масштабів всесвіту, - розповів він. - Мотивувати дітей за допомогою власної фантазії опинятися в будь-якої точки світу, робити все, що захочеться, досягати неймовірних висот, інших планет - за допомогою лишень олівця!".

За словами Лукаса, музей продемонструє досягнення сучасного графічного дизайну: "Музей стане присвятою жанру "фентезі" в сучасній культурі. Ми покажемо, як створюються дизайни інопланетного ландшафту, як народжуються дивовижні герої і їх костюми, а головне - що саме слугує відправною точкою для творця".

Колекція Джорджа Лукаса дозволить оновлювати експозицію кожні шість місяців протягом шести років.

Майбутнє відкриття музею Лукас назвав "новим розділом" у своєму житті. Вибір місця виставкового комплексу припав на Сан-Франциско невипадково. "Тут я живу, тут створені всі мої фільми і тут я вийшов на пенсію, саме час для відкриття музею", - сказав режисер.

Теми

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.