У Нью-Йорку музей прибрав статую Теодора Рузвельта через расизм

Музей природничої історії США у Нью-Йорку прибрав зі свого входу статую 26-го американського президента Теодора Рузвельта на коні. Ще у 2020 році пам'ятку називали такою, що представляє «темношкіре й корінне населення США як підневільне й расово нижче».

Про це повідомляє Громадське із посиланням на CNN.

 
Фото: AP Photo / Kathy Willens

Скульптура зображувала Теодора Рузвельта верхи на коні з індіанцем та африканцем обабіч нього. У червні 2020-го на тлі протестів Black Lives Matter Музей природничої історії попросив владу Нью-Йорка прибрати статую. Місто підтримало пропозицію, а прибрали пам'ятку лише нещодавно.

За словами речника музею, скульптуру почали прибирати 18 січня 2022 року, а завершили демонтаж 20 січня. Тепер фахівці мають відреставрувати площу, де раніше був пам'ятник.

Саму скульптуру не знищать, її перевезуть до Президентської бібліотеки Теодора Рузвельта у штаті Північна Дакота. Відкриття бібліотеки заплановане на 2026 рік, там зазначили, що уклали довгострокову угоду щодо пам'ятника.


Статую Теодора Рузвельта відкрили в 1940 році в межах більшого меморіалу на честь 26-го президента США. Політик керував Сполученими Штатами у 1901-1909 роках. У 1906 році він отримав Нобелівську премію миру.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".