Пукач просить скасувати перейменування вулиць імені Гонгадзе

Засуджений довічно за вбивство журналіста Григорія Гонгадзе Олексій Пукач просить скасувати перейменування вулиці Машинобудівної на вулицю Гонгадзе.

З відповідним позовом він звернувся на початку квітня до Вищого адмінсуду України та Окружного адмінсуду Києва, повідомляє Gazeta.ua з посиланням на адвоката Пукача Григорія Демиденка.

"У заяві Олексій Пукач просить скасувати та визнати недійсним доручення колишнього президента України Віктора Ющенка про перейменування вулиці Машинобудівна у Солом'янському районі Києва на Георгія Гонгадзе. Крім того, визнати недійсним перейменування проспекту Радянської Армії у Подільському районі на Гонгадзе", - повідомив адвокат.

На судове засідання у якості свідків Пукач вимагає викликати колишнього президента України Леоніда Кучму, Володимира Литвина та Олену Притулу. Прізвища інших свідків не називає, посилаючись на державну таємницю.

У судовому засіданні Пукач бажає брати участь особисто.

Hагадаємо, 29 січня генерал міліції Олексій Пукач отримав довічне ув'язнення.

Такий вирок оголосив Печерський райсуд столиці колишньому начальнику головного управління кримінального розшуку МВС. 2000-го він задушив журналіста Георгія Ґонґадзе.

Суд конфіскував майно генерал-лейтенанта, позбавив звання, заборонив обіймати державні посади і зобов'язав виплатити 500 тис. грн. компенсації родині загиблого. У вироку суддя сказала, що Пукач убив Ґонґадзе з особистого мотиву.

Дивіться також інші матеріали за темою "Гонгадзе"

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.