Пукач просить скасувати перейменування вулиць імені Гонгадзе

Засуджений довічно за вбивство журналіста Григорія Гонгадзе Олексій Пукач просить скасувати перейменування вулиці Машинобудівної на вулицю Гонгадзе.

З відповідним позовом він звернувся на початку квітня до Вищого адмінсуду України та Окружного адмінсуду Києва, повідомляє Gazeta.ua з посиланням на адвоката Пукача Григорія Демиденка.

"У заяві Олексій Пукач просить скасувати та визнати недійсним доручення колишнього президента України Віктора Ющенка про перейменування вулиці Машинобудівна у Солом'янському районі Києва на Георгія Гонгадзе. Крім того, визнати недійсним перейменування проспекту Радянської Армії у Подільському районі на Гонгадзе", - повідомив адвокат.

На судове засідання у якості свідків Пукач вимагає викликати колишнього президента України Леоніда Кучму, Володимира Литвина та Олену Притулу. Прізвища інших свідків не називає, посилаючись на державну таємницю.

У судовому засіданні Пукач бажає брати участь особисто.

Hагадаємо, 29 січня генерал міліції Олексій Пукач отримав довічне ув'язнення.

Такий вирок оголосив Печерський райсуд столиці колишньому начальнику головного управління кримінального розшуку МВС. 2000-го він задушив журналіста Георгія Ґонґадзе.

Суд конфіскував майно генерал-лейтенанта, позбавив звання, заборонив обіймати державні посади і зобов'язав виплатити 500 тис. грн. компенсації родині загиблого. У вироку суддя сказала, що Пукач убив Ґонґадзе з особистого мотиву.

Дивіться також інші матеріали за темою "Гонгадзе"

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.