Українське посольство не ремонтуватиме могилу капелана Армії УНР

Українське посольство у Варшаві відмежувалося від ремонту пам’ятника на могилі військового священика Армії УНР.

Про це повідомляє благодійний фонд "Героїка" з посиланням на лист від посольства України у Варшаві.

Прес-служба фонду стверджує, що в лютому цього року "Героїка" звернулась до посла України в Польщі Маркіяна Мальського з проханням вжити заходів щодо порятунку пам’ятника протоієрея Армії УНР Івана Джулинського, який похований на цвинтарі Варшава-Воля.

Ще у 2012 році у правому рамені хреста утворилась велика тріщина, яка загрожує руйнуванню всього пам’ятника.

 Могила митрофорного потоієрея Армії УНР Івана Джулинськог

У своїй відповіді на звернення "Героїки" посол зазначив, що амбасада ініціюватиме розгляд питання про ремонт хреста перед Радою охорони пам’яті, боротьби і мучеництва Республіки Польща, яка відповідає за місця пам’яті на території Польщі.

Водночас Мальський нагадав, що ремонт пам’ятника протоієрея Джулинського – компетенція Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій при Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Мовляв, туди і треба звертатися.

"Щорічно пан Посол відвідує цвинтар Варшава-Воля, аби віддати шану воїнам Армії УНР, які спочивають на цьому кладовищі. Пам’ятники на могилах українських військових – це "лице" держави Україна перед польськими військовими та українською громадою Варшави. Здавалося б, що пан Посол мав би як ніхто інший бути зацікавлений в тому, щоб "лице" держави, яку він представляє, виглядало гідно, а не розвалювалося на очах", – прокоментував ситуацію керівник благодійного фонду "Героїка" Павло Подобєд.

Дивіться також: "Екскурсія православним кладовищем "Воля" - цвинтарем Армії УНР. ФОТО"

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.