Українське посольство не ремонтуватиме могилу капелана Армії УНР

Українське посольство у Варшаві відмежувалося від ремонту пам’ятника на могилі військового священика Армії УНР.

Про це повідомляє благодійний фонд "Героїка" з посиланням на лист від посольства України у Варшаві.

Прес-служба фонду стверджує, що в лютому цього року "Героїка" звернулась до посла України в Польщі Маркіяна Мальського з проханням вжити заходів щодо порятунку пам’ятника протоієрея Армії УНР Івана Джулинського, який похований на цвинтарі Варшава-Воля.

Ще у 2012 році у правому рамені хреста утворилась велика тріщина, яка загрожує руйнуванню всього пам’ятника.

 Могила митрофорного потоієрея Армії УНР Івана Джулинськог

У своїй відповіді на звернення "Героїки" посол зазначив, що амбасада ініціюватиме розгляд питання про ремонт хреста перед Радою охорони пам’яті, боротьби і мучеництва Республіки Польща, яка відповідає за місця пам’яті на території Польщі.

Водночас Мальський нагадав, що ремонт пам’ятника протоієрея Джулинського – компетенція Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій при Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Мовляв, туди і треба звертатися.

"Щорічно пан Посол відвідує цвинтар Варшава-Воля, аби віддати шану воїнам Армії УНР, які спочивають на цьому кладовищі. Пам’ятники на могилах українських військових – це "лице" держави Україна перед польськими військовими та українською громадою Варшави. Здавалося б, що пан Посол мав би як ніхто інший бути зацікавлений в тому, щоб "лице" держави, яку він представляє, виглядало гідно, а не розвалювалося на очах", – прокоментував ситуацію керівник благодійного фонду "Героїка" Павло Подобєд.

Дивіться також: "Екскурсія православним кладовищем "Воля" - цвинтарем Армії УНР. ФОТО"

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.