Азаров вважає, що жалоба на День Перемоги - ознака нацизму

Оголошення Львівською й Івано-Франківською міськрадами 9 травня Днем жалоби за загиблими у Другій світовій війні шкодить євроінтеграції України.

Про це заявив прем'єр-міністр Микола Азаров журналістам у Києві у вівторок, повідомляє "Інтерфакс-Україна".

"Міськради ухвалюють рішення, які виходять за рамки їхньої компетенції. Хто їм дозволив установлювати чи скасовувати суспільно-національні свята?", - обурився він.

"У жодній європейській країні таке неможливо. Про яку євроінтеграцію говорити там, де органи самоврядування порушують чинну Конституцію й законодавство?", - заявив Азаров.

Прем'єр упевнений, що 9 травня "завжди було і буде великим святом", оскільки ця перемога заклала основи розвитку цивілізації на десятиріччя вперед.

"У нас є День жалоби. Це 22 червня, коли на нас звалилося таке страшне лихо, і тому в цей день ми схиляємо голови і тужимо", - зазначив Азаров.

"А 9 травня було, є й буде великим святом. І нікому не дозволено самостійно змінювати рішення, ухвалені на державному рівні", - заявив він.

"Ще одне хочу сказати – так, вони тужать, бо є духовними спадкоємцями цієї людиноненависницької ідеології, і тому ми зробимо все, щоб ці паростки нацизму в нашій країні не проростали", - пригрозив Азаров.

Як відомо, 25 квітня Івано-Франківська міська рада оголосила на території міста 9 травня Днем жалоби за загиблими у Другій світовій війні й заборонила розміщувати символіку неіснуючих і невизнаних держав (воєнізованих формувань) на будинках і спорудах підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності в Івано-Франківську.

Аналогічне рішення увалила Львівська міськрада.

Дивіться також інші матеріали за темою "День Перемоги"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.