Азаров вважає, що жалоба на День Перемоги - ознака нацизму

Оголошення Львівською й Івано-Франківською міськрадами 9 травня Днем жалоби за загиблими у Другій світовій війні шкодить євроінтеграції України.

Про це заявив прем'єр-міністр Микола Азаров журналістам у Києві у вівторок, повідомляє "Інтерфакс-Україна".

"Міськради ухвалюють рішення, які виходять за рамки їхньої компетенції. Хто їм дозволив установлювати чи скасовувати суспільно-національні свята?", - обурився він.

"У жодній європейській країні таке неможливо. Про яку євроінтеграцію говорити там, де органи самоврядування порушують чинну Конституцію й законодавство?", - заявив Азаров.

Прем'єр упевнений, що 9 травня "завжди було і буде великим святом", оскільки ця перемога заклала основи розвитку цивілізації на десятиріччя вперед.

"У нас є День жалоби. Це 22 червня, коли на нас звалилося таке страшне лихо, і тому в цей день ми схиляємо голови і тужимо", - зазначив Азаров.

"А 9 травня було, є й буде великим святом. І нікому не дозволено самостійно змінювати рішення, ухвалені на державному рівні", - заявив він.

"Ще одне хочу сказати – так, вони тужать, бо є духовними спадкоємцями цієї людиноненависницької ідеології, і тому ми зробимо все, щоб ці паростки нацизму в нашій країні не проростали", - пригрозив Азаров.

Як відомо, 25 квітня Івано-Франківська міська рада оголосила на території міста 9 травня Днем жалоби за загиблими у Другій світовій війні й заборонила розміщувати символіку неіснуючих і невизнаних держав (воєнізованих формувань) на будинках і спорудах підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності в Івано-Франківську.

Аналогічне рішення увалила Львівська міськрада.

Дивіться також інші матеріали за темою "День Перемоги"

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.