Зеленський: 9 травня – це не фотосесія політиків з кулеметом, який вони не вміють тримати у руках. ВІДЕО

Перемога над нацизмом для українців — це вистражданий скарб, це причетність до великої справи для блага людства.

Про це президент Володимир Зеленський заявив під час свого відеозвернення з нагоди Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, яке розміщено на його сторінці у Фейсбуці.

 

"Для нас перемога над нацизмом — це вистражданий скарб, а не черговий привід поїхати на шашлики, це — не наліпки на авто, а квіти на могилу предкам, це не карнавал і не костюмована вечірка, і точно не фотосесія політиків у формі армії, до якої вони не мали відношення, з кулеметом, який вони не вміють тримати у руках", - сказав Зеленський.

За його словами, для українців перемога над нацизмом — це причетність до великої справи для людства, "адже ця війна була не про те, чия армія переможе, а про те, чия філософія переможе".

"І важливим є не тільки те, що ми перемогли, а і те, що програв нацизм, програв назавжди, з приписом: зникнути з цього світу, разом із ксенофобією, расизмом та нерівністю", - наголосив президент.

Він нагадав, що додому не повернувся кожен п'ятий українець, і що загалом війна забрала щонайменше 50 мільйонів людських життів.

Окремо глава держави відзначив, що переможців прикрашає скромність, і всі, кому пощастило спілкуватися з ветеранами Другої світової війни, знають, як вони завжди говорили про війну — скромно, без надриву, без марнославства, пафосу і жодної краплі романтизму.

"Бо романтика на війні буває тільки в кіно, а у реальному житті у горах трупів, відірваних кінцівок, у концтаборах, бомбардуваннях, блокадах, потягах з остарбайтерами та газових камерах немає жодної романтики...

Вони (ветерани Другої світової — ред.) це бачили, пройшли, побороли і щороку 9 травня казали один незмінний тост: "Нехай ніколи не буде війни", - зазначив Президент.

За його словами, зберегти пам'ять про Другу світову війну "було нашим обов'язком, тому з покоління до покоління батьки розповідали про цю війну синам. Але це перевернулося, і з 2014 року сини розповідають про війну вже батькам, і вже не дідусі онукам, а онуки дідусям можуть розповісти про такі речі як бомбардування або полон".

"А в історії міста Маріуполя поруч з датою 10 вересня 1944 року з'явилася дата 13 червня 2014 року, і Маріуполь та ще багато українських міст на Сході України через 76 років після Другої світової будуть відзначати дві дати звільнення", - додав Зеленський.

Він також висловив упевненість, що "обов'язково настане день, коли можна буде пройтися недільним Донецьком, Луганськом і Ялтою, та побачити, як набережною гуляють родини з дітками, фотографуються молодята, як у парку дідусь навчає онучку кататися на велосипеді, а поруч вуличний скрипаль неймовірно виконує "Мелодію" Мирослава Скорика. І як усе це відбувається під синьо-жовтими прапорами у незалежній Україні".

Опіум, вбивства, валютні спекуляції: китайські таємні організації в радянській Україні

Для більшості маловідомим залишається факт, що у першій половині XX cтоліття в Україні існувала доволі помітна китайська діаспора. Китайці оселилися в багатьох містах та навіть селах переважно на півдні та сході країни, а райони, де вони колись компактно проживали, до сих пір в народі називаються "шанхаями". Там, де виникали китайські діаспори, неодмінно з'являлися і злочинні угруповання та таємні містичні братства, більш відомі в масовій культурі як тріади.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".