Зеленський: 9 травня – це не фотосесія політиків з кулеметом, який вони не вміють тримати у руках. ВІДЕО

Перемога над нацизмом для українців — це вистражданий скарб, це причетність до великої справи для блага людства.

Про це президент Володимир Зеленський заявив під час свого відеозвернення з нагоди Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, яке розміщено на його сторінці у Фейсбуці.

 

"Для нас перемога над нацизмом — це вистражданий скарб, а не черговий привід поїхати на шашлики, це — не наліпки на авто, а квіти на могилу предкам, це не карнавал і не костюмована вечірка, і точно не фотосесія політиків у формі армії, до якої вони не мали відношення, з кулеметом, який вони не вміють тримати у руках", - сказав Зеленський.

За його словами, для українців перемога над нацизмом — це причетність до великої справи для людства, "адже ця війна була не про те, чия армія переможе, а про те, чия філософія переможе".

"І важливим є не тільки те, що ми перемогли, а і те, що програв нацизм, програв назавжди, з приписом: зникнути з цього світу, разом із ксенофобією, расизмом та нерівністю", - наголосив президент.

Він нагадав, що додому не повернувся кожен п'ятий українець, і що загалом війна забрала щонайменше 50 мільйонів людських життів.

Окремо глава держави відзначив, що переможців прикрашає скромність, і всі, кому пощастило спілкуватися з ветеранами Другої світової війни, знають, як вони завжди говорили про війну — скромно, без надриву, без марнославства, пафосу і жодної краплі романтизму.

"Бо романтика на війні буває тільки в кіно, а у реальному житті у горах трупів, відірваних кінцівок, у концтаборах, бомбардуваннях, блокадах, потягах з остарбайтерами та газових камерах немає жодної романтики...

Вони (ветерани Другої світової — ред.) це бачили, пройшли, побороли і щороку 9 травня казали один незмінний тост: "Нехай ніколи не буде війни", - зазначив Президент.

За його словами, зберегти пам'ять про Другу світову війну "було нашим обов'язком, тому з покоління до покоління батьки розповідали про цю війну синам. Але це перевернулося, і з 2014 року сини розповідають про війну вже батькам, і вже не дідусі онукам, а онуки дідусям можуть розповісти про такі речі як бомбардування або полон".

"А в історії міста Маріуполя поруч з датою 10 вересня 1944 року з'явилася дата 13 червня 2014 року, і Маріуполь та ще багато українських міст на Сході України через 76 років після Другої світової будуть відзначати дві дати звільнення", - додав Зеленський.

Він також висловив упевненість, що "обов'язково настане день, коли можна буде пройтися недільним Донецьком, Луганськом і Ялтою, та побачити, як набережною гуляють родини з дітками, фотографуються молодята, як у парку дідусь навчає онучку кататися на велосипеді, а поруч вуличний скрипаль неймовірно виконує "Мелодію" Мирослава Скорика. І як усе це відбувається під синьо-жовтими прапорами у незалежній Україні".

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну