АНОНС: Зустріч за чашечкою з Олександром Зінченком: культура і політика пам'яті

Культура і політика пам’яті в Україні. Що змінилось за останні роки, куди ми рухаємось у питанні згадування про своє минуле, і які міфи все ще залишаються в громадській свідомості?

Травень багатий на пам'ятні дати, пов'язані з буремною ходою української історії. 8 і 9 травня ми святкували День пам'яті і примирення та День перемоги над нацизмом, 16 травня – відзначали День пам'яті жертв політичних репресій, а 18 травня – вшановуємо пам'ять про жертв депортації кримських татар у 1944 році.

Тому цієї середи Фонд Конрада Аденауера разом з інтерв'юером Філіпом Диканем поговорять про культуру і політику пам'яті в Україні із гостем, відомим українським істориком, публіцистом і телеведучим Олександром Зінченком.

 


Час: 19 травня, середа, о 10.00

Місце: Фейсбук-сторінка Фонду Конрада Аденауера

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".