У Львові говоритимуть про геополітичне перепланування світу у 1945-му

У Львові відбудеться розмова на тему "Що сталось після 9 травня 1945 р.? (Про геополітичне перепланування світу та українське питання у післявоєнний період)".

Захід проводитиметься у рамках проекту "Історичні діалоги".

У розмові братимуть участь:

Андрій Козицький – доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Львівськоно національного університету ім. І. Франка;

Микола Посівнич – президент благодійного громадського фонду "Літопис УПА" ім. В. Макара;

Модератор заходу – Михайло Галущак, координатор проекту "Історичні діалоги".

На зустрічі історики дискутуватимуть на теми:

- Потсдамська конференція: історія переможців та переможених

- Холодна війна: порівняльний аналіз розвитку капіталістичних та комуністичних держав

- Демократичні ідеї у тоталітарному суспільстві

- Національне питання у післявоєнній Європі.

 

Час і місце заходу: вівторок, 14 травня, о 18:00 у львівській книгарні "Є" (просп. Свободи, 7).

"Історичі діалоги" – проект, який передбачає зустрічі істориків, дискусії між ними, проведення лекцій, а також публікації на історичні теми. Зокрема, за рік відбулись такі зустрічі: "Стереотипи та міфи про ОУН: минуле і сьогодення", "60-ники: дисидентський рух чи національно-визвольна боротьба?", "УПА: непрості питання".

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.