Болгарія – Росії: «Це не було «визволення»

МЗС Болгарії заявило, що "визволення" країни в 1944 році принесло репресії, придушення громадянської самосвідомості та хибний економічний розвиток і просить дипломатів РФ не вживати "сумнівний історичний термін".

Про це повідомляє сайт DW.

Міністерство закордонних справ Болгарії звернулося до російського посольства в Софії з офіційною заявою, в якому попросило не вживати "сумнівний історичний термін (визволення)" в контексті приходу радянських військ в 1944 році.

Текст відповідної заяви опубліковано на сайті МЗС Болгарії у вівторок, 3 вересня.

Приводом для звернення стала виставка Російського культурно-інформаційного центру "75 років визволення Східної Європи від нацизму", що має відкритися в Софії 9 вересня.

"Не заперечуючи внеску СРСР у розгром нацизму в Європі, ми не повинні заплющувати очі на той факт, що багнети Радянської Армії принесли народам Центральної та Східної Європи пів століття репресій, придушення громадянської свідомості, хибний економічний розвиток і відірваність від розвинених європейських країн", - йдеться в заяві.

Крім того, "СРСР оголосив війну Болгарії, коли до влади тільки-но прийшов новий демократичний уряд, що оголосив припинення зв'язків з нацистською Німеччиною", - нагадує МЗС Болгарії.

Тим часом посольство Росії в Болгарії повідомило на своїй Facebook-сторінці, що "збентежене" заявою болгарського МЗС:

"Виставка спрямована виключно на ознайомлення болгарської громадськості з архівними матеріалами з російських фондосховищ", - написали російські дипломати.

 

Нагадуємо. У жовтні 2014 року з подібними словами звертався до української аудиторії і голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович

"Термін "визволення" передбачає волю, свободу, а у 1944 році Україна не стала вільною. Із вигнанням нацистських окупантів Україна не отримала волі, а опинилася під іншим пануванням, результатом якого стали масові репресії та депортації, зокрема сотень тисяч українців, поляків та цілого кримськотатарського народу".

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.

Світоглядні орієнтири ОУН: приклад Ярослава Стецька

Історик Микола Гаєвой загинув на війні 27 серпня 2024 року. Він навчався в аспірантурі УКУ з історії. Для своєї дисертації обрав політичну біографію Ярослава Стецька. Фрагмент наукової роботи Микола надсилав редакції "Історичної правди". Публікуємо текст Миколи Гаєвого у пам'ять про полеглого Героя.