Історики встановили справжнє ім'я одного з військових зі знімка «Підняття прапора на Іодзіма»

Американські дослідники з'ясували, що морський піхотинець з однією з найвідоміших історичних фотографій був ідентифікований невірно

Про це пише Birdinflight із посиланням на The Guardian.

На знімку, зробленому 23 лютого 1945 року, морські піхотинці і санітар піднімають прапор на горі Сурібаті над японським островом Іодзіма. Троє з шести військових загинули в найближчі дні.

 
Joe Rosenthal / the Associated Press

Довгий час вважалося, що на фотографії зображені Гарольд Шульц, Рене Ганьон, Харлон Блок, Франклін Сузлі, Айра Хейз і Майкл Стренк. Через 74 роки вчені з'ясували, що на місці Рене Ганьона насправді був інший військовий - Гарольд "Пиріг" Келлер

Історики Стівен Фоулі, Дастін Спенс і Брент Вестемейер використовували архівні відеозаписи і інші фотографії, зроблені на Іодзіма, щоб встановити особу морського піхотинця. Особистість Келлера підтвердили члени слідчої комісії і слідчі з лабораторії цифрових доказів ФБР. Сім'я Келлера, який помер від серцевого нападу в 1979 році, вдячна їм за це виправлення.

"Тепер ми знаємо, що він теж є на цій фотографії. Він ніколи не розповідав про це, коли ми були дітьми. Ми знали, що він був на війні, ми знали, що він був поранений в плече ... Але він не говорив, що допомагав підняти прапор на горі Сурібаті", - зазначила 70-річна дочка Келлера в коментарі NBC News.

У лютому 1945 року американці почали першу операцію на території Японії - захоплення острова Іодзіма в Тихому океані. Через чотири дні морським піхотинцям з величезними втратами вдалося захопити підноситься над островом гору Сурібаті і встановити на вершині перший прапор.

 
Wikimedia Commons

Його попросив на пам'ять міністр військово-морських сил США, і тоді морпіхи поставили другий, більший. Цей момент зафіксував фотограф Джо Розенталь. Після встановленні прапора Розенталь зняв солдат, що зображують бурхливу радість.

Коли через кілька днів його запитали, чи позували військові на фото, він вирішив, що мова йде про інший кадр, і відповів: "Звичайно". Через це Розенталя неодноразово звинувачували в постановці і навіть вимагали відкликати отриману знімком Пулітцерівську премію. Однак знята на Сурібаті кінохроніка доводить, що підйом прапора не зрежисований.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.