Збирають підписи під Універсальною декларацією про архіви

Міжнародна рада архівів проводить збір підписів на підтримку Універсальної декларації про архіви.

Як відомо, Декларація була розроблена спеціальною робочою групою Міжнародної ради архівів за зразком "Декларації про архіви Квебеку". Вона була ухвалена в листопаді 2011 року на 36 сесії Генеральної Конференції ЮНЕСКО.

Документ задуманий в якості основи для стимулювання та підтримки архівів і архівної професії. Декларація є важливим кроком у поліпшенні розуміння і усвідомлення актуальної ролі архівів серед широкої громадськості та осіб, які приймають рішення.

Декларація визначає унікальну якість, необхідність та різноманітність архівів; визнає роль архівістів та колективну відповідальність сучасного суспільства.

Важливими складовими документа є зобов’язання щодо достатнього фінансування архівної галузі, збереження документів та доступу усіх бажаючих до архівів.

 

Дана декларація доступна на 29 мовах. Переклад на українську мову в березні 2013 року здійснили Аліна Шпак – заступник директора Центру досліджень визвольного руху та Олексій Погорелов – генеральний директор Української асоціації видавців періодичної преси.

З 2125 підписантів (станом на 14.05.2013 року) найбільше підписантів з Італії та Франції (майже по 20 % з кожної країни). Третє місце з 15,5 % посідає Канада.

Україна разом з Польщею ділить 17-18 місце, маючи в активі 13 голосів, що становить 0,61 %. Це в переважній більшості представники Інституту історії України Національної академії наук України та Центру досліджень визвольного руху.

Підписати Декларацію он-лайн можна тут.

Дивіться також інші матеріали за темою "Архіви"

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.