Спецпроект

Оголошено конкурс наукових робіт про Голодомор як геноцид

До 80-х роковин Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору оголошує конкурс наукових студентських та аспірантських робіт про Голодомор 1932-1933 років як геноцид українського народу.

Організатори пропонують молодим науковцям дослідити такі теми: особливості та наслідки Голодомору в окремих регіонах чи населених пунктах; Голодомор у свідченнях очевидців; опір геноцидній політиці; взаємодопомога і порятунок голодуючих; соціальні, економічні, демографічні, психологічні аспекти Голодомору; Голодомор у національній пам’яті.

Конкурс має на меті посприяти дослідженням історії Голодомору 1932—1933 років серед молодих науковців та актуалізувати громадську думку щодо геноциду українців.

Роботи приймають до 1 жовтня. Переможці конкурсу (у двох групах: студентські та аспірантські) будуть відзначені дипломами та заохочувальними грошовими преміями (1-е місце — 2 000 грн, 2-е місце — 1 000 грн, 3-є місце — 1 000 грн).

Детальніше про умови участі читайте за посиланням.

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.