Спецпроект

У Москві на будинку Брежнєва відновлять меморіальну дошку

Московська влада хоче відновити меморіальну дошку, присвячену Леоніду Брежнєву, на будівлі будинку, де жив генеральний секретар ЦК КПРС.

Для реалізації ініціативи будуть використані лише позабюджетні кошти, повідомляє gdeetotdom.ru.

Члени комісії з увічнення пам'яті видатних подій та діячів вітчизняної історії дали згоду на відновлення меморіальної дошки Брежнєву. Одним з авторів ініціативи став депутат російської Державної думи Алєксандр Хінштейн.

Стара меморіальна дошка, встановлена ​​на об'єкті житлової нерухомості в Москві  по Кутузовському проспекту, 26, була створена радянським скульптором Олександром Рукавишніковим. В цьому будинку Брежнєв прожив 30 років, з 1952 року аж до смерті в 1982 році.

Після розпаду СРСР дошку демонтували, і вона стала експонатом у музеї Берлінської стіни в столиці об'єднаної Німеччини. Якраз із цього музейного експоната і буде зроблена копія.

За даними опитування Левада-Центру, більшість росіян вважають Брежнєва найкращим правителем ХХ століття.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.